Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

зачепився за останню рецензію

(Рецензія на твір: У раю хоч уві сні, автор: Галина Михайловська)

тому спершу прошу пробачення у Галини, бо "зачепитись" повинен був за твір. Так чи інакше враження від твору неймовірні! Пронизлива, правдива оповідка про природу людини, та її буття в світі. Викриває таємні схованки людської душі. Є вихід в соціальний план. Сильно,одним словом. Ставлення до дітей трішки злякало та напружило.Але трішки розібравшись подумав, що це якраз той приклад, коли спостерігається деяка невідповідність між думкою про себе ( і про інших ) і справжніми переживаннями героїні. В цьому плані авторка для читача героїню розкрила в двох планах - зовнішньому ( можна стверджувати, що вона не любила дітей, або конкретизуючи - вона думала, що не любить дітей) і внутрішньому ( вона таки робить вчинки). Звичайно можна розглядати твір з позиції різних парадигм ( яка ж спокуса!), наприклад класичного психоаналізу ( а чому власне психоаналізу!? ) і тоді ми забуваємо,що подібні парадигми є всього -навсього сукупністю конструктів, понять та теорій, які розкривають лише якусь одну сторону природи людини і найголовніше будують уявлення про людину на цій основі ( цього елементу, уривку знань). Іншими словами , за бажанням можна знайти в цьому творі багато речей... Але виникає питання навіщо? ( Кєррол писав, що він не рекомендував читати такі казки як "Алісу.." та казки Баума людям, які пройшли психоаналіз - ось по справжньому гарні слова! Що ж попередній рецензент не зміг вийти на методологічний рівень аналізу твору, а залишився під впливом однієї парадигми... ( про методологію говорю,тому що так діяв рецензент - розгляждав твір як обєкт вивчення).
Якщо вже підходити до філософської основи твори то тут є близкими твори не згаданих вчених, а дійсно щось душевне, діалогічне. А твір таки торкається чогось в душі... ( тільки не треба робити висновки що то дійшло до моєї підсвідомості!) Не можу не відгукнутися на перелік творів і нагадати ,що окім згаданих є і чудові праці М.Бубера. М.Бахтіна, Франка, К.Роджерса, В.Франкла та інших. Скоровода, нарешті. Але то в дійсності все не має відношення до твору, який є самодостатнім...
З повагою, Олексій Тимошенко

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035858154296875 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати