| Навіть знаючи манеру письма автора, купився. Пансіонат, старі люди яких рідко провідують родичі, персонал, довгі розмови старих друзяків на лавочці ні про що, себто на вічні теми. Гадав, дія відбувається в якійсь богодільні, куди стареньких відправили люблячі родичі. Однак, не все так просто, то не був би Ігор Скрипник, щоб не втнути чогось несподіваного у фіналі. Симпатична страшненька мініатюра. |
