ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 750
Творів: 11343
Рецензій: 17189

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Веслування, гідротехнічна споруда і два товариша

(Рецензія на твір: Під фрегатом, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© Олесь Бережний Статус: *Гуру*, 07-03-2008
«Товариш» вже знову «Ґорх Фок» і знову у Штральзунді. Про те, що ми програли чергову світову війну, радіо нам не оголошувало, але цього разу репарації німцям сплачували саме ми.

Ні, друже Антоне, чергової світової війни українці не програли й репарацій німцям ніхто цього разу не сплачував. Усе насправді набагато прозаїчніше. Просто, українці не сплатили, а німці сплатили.

Спершу «Товариш» видправили на ремот у Британію. Бодай самі не могли відремонтувати в Херсоні! А потім виявилося, що немає грошей аби сплатити за ремонт і відтак кинули «Товариша» напризволяще. Англійцям він не був до шмиги і вони залюбки продали його … німцям. Так він знову став «Ґорх Фоком» і повернувся до Шртальзунду, де став пловучим музеем.

До речі, німці так любили свого «Ґорх Фока», що 1958 року збудували собі нового. «Ґорх Фок ІІ» став їхнім навчальним (не учбовим?) вітрильником для Бундесмаріне. Відтак, тепер німці мають аж два товариша, а українці – жодного.

Між иншим, моєю першою думкою щодо такої сумної долі «Товариша» було те, що ця безглузда втрата вітрильника ну не могла ж бути просто чиєюсь безголовою тупістю! Напевне, щось архетиповіше й традиційніше. Можливо, десь був якийсь хабар і хтось на цьому ну дуже нажився…

А тепер щодо самого твору Антона Санченка. Як завжди – отримав неабияке задовлення від херсонської тематики, авторської мови, композиції, легкости і невимушености стилю, доцільности і точности описів.

Єдина річ, мушу поприскіпуватися. Не хочу, мушу! Ну хоч до одного-єдиного слівця. Якщо вже тут немає місця для «кітви» чи «черепашника», то принаймні порозпатякую про гідротехнічні споруди.

А саме, про «гідротехнічну споруду, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т.ін.» Принаймні саме таке і тільки таки тлумачення знайшов для слова «гребля».

Адже я, ніби той пихатий весляр-академік, що буцім по америках, і сам полюбляю час від часу повеслувати рано вранці, поплескати веслами по чарівному дзеркалу Потомку. І називаю це skulling, тобто «академічне веслування». До речі в Україні є саме чемпіони з академічного веслування, а не «греблі». Навіть є Національний олімпійський комітет http://www.noc-ukr.org/ua/asddf/akv.html Оце таке ;)

Антоне, сподіваюся, що це, як зазначив шановний М. Гоголь, чудовий вступ чи пролог до твоєї морської збірки. Будь ласка, пиши ще!

Щиро,
Олесь Б :)

Друже Антоне,
Розумію твоє обурення :(
Утім, свої власні скромні думки, на власний розсуд і смак, я мав і матиму надалі, припущення робив і робитиму, жодним чином не приховуючи їхнього украй суб"єктивного характеру.
Джерела, на яких будую такі припущення намагаюся урізноманітнювати, аби мати якнайобєктивнішу думку щодо реального стану справ, а не чиєїсь пропаганди, особистих уподобань чи навпаки. Бачу, що для тебе це питання надзвичайно емоційне, бо вочевидь, ти є особою дуже зацікавленою :) І це гаразд.
Відтак до твого однозначного тлумачення халепи з "Товаришем" ставлюся дуже уважно, але стримано. Я певен, що ця справа, як усе инше в житті, має більше кольорів, ніж чорне і біле. Більше тонкощів і нюансів, ніж репарації німцям :)
До речі, окрім хабара я ще й відразу запідозрив, що тут не могло ж обійтися без одвічного ворога українців і всього українського, але вирішив про це не згадувати. Дякую, що ти зробив це за мене. :)
Авжеж, ми вкотре переконуємося ЧИЯ саме ведмежа лабета завжди лізе в українські справи і чинить найбільший клопіт!
Це історичний факт :(
Але послуговувався я не тільки їхньою інформацією. Зазирнув і на кілька оригінальних німецьких сайтів і трохи спробував звести все до купи. Ось, наприклад:
http://www.esys.org/bigship/towarish.html
http://www.esys.org/gofo/gofofam.html
і безперечно сайт самого корабля, з купою докладних подробиць і фотозвітів:
www.gorch-fock-stralsund.de
Щодо звитяги, чести й порядности простих моряків я сумнівів не мав і не маю. Але ж ти добре знаєш, хто в морі має найвищу владу і хто водночас несе усю відповідальність. Якщо ж не знати про існування приписів Ллойда чи принаймні не поцікавитися, які взагалі можливі потенційні халепи для твого корабля в чужому порту - це НМСД все одно, що лізти в протоку без лоцманів чи будь-якої навігації. Дії росіян при цьому стосовно українського флоту - це те саме, що стихійне лихо, айсберги, тайфуни, підводні рифи.
Головне, що я хотів сказати - так, втрата "Товариша" є сумною, але не трагедією. І не конче всю провину завлювати на молодий вік держави чи зелених дипломатів. Щедрівки по амбасадах теж потрібно співати.
А от куди під час тих співів дивилися просолені очі морських вовків?
Гаразд, таке стається. Тобто стається коли не таке, то сяке. Море містить у собі чимало небезпеки, несподіваної та підступної.
Внєшторгбанк виявися однією з них...

Друже Антоне, але мене більше цікавіть наразі що ти закидатмеш мені стосовно "веслування vs. гребля"? Оце дійсно серйозна проблема.
Щиро,
Олесь Б :)

© анонім, 07-03-2008

Дозвольте не погодитися, шановний М.Гоголю. Дечому таки вчаться. Принаймні, коли минулого року наш екіпаж взяли в заручники сомалійські пірати, цей інцидент відслідковувався на міністерському ріні й розглядалися варіанти аж до відправки до Сомалі нашого спецназу. Тобто щось змінюється.

Але це відчуття повної забутості й приреченості на арештованих за кордоном суднах і абсолютне небажання новонароджених дипломатів перейматися твоїми ідіотськими моряцькими проблемами, я ,принаймн,і не забуду і не подарую. Хоча розумію, що молода держава, ніхто не знає до ладу що робити і т.д.

А.С.

© анонім, 07-03-2008

Я теж чув про цю історію з англійським розводом. Що поробиш - молода країна, молода дипломатія, доладу не знають, що робити в амбасадах - от і співають щедрівки. Біда в тому, що вони нічому не вчаться - і зараз так само колядують замість відстоювати інтереси держави за кордоном. І колядують хріново - оно французи проводять дні франкофонії в Україні, письменників сюди везуть, кіно. А у нас навіть немає подібної державної програми. Так що "Товарищ" - не остання наша втрата
М.Гоголь

© анонім, 07-03-2008

див нижче.
варіант з німцями - вони фінансують, але потім приймають на практику і наших курсантів- який теж виявився "розводом лохів".

Що робило наше МЗС в усю ту епопею для мене досі є загадкою. Щедрівки по амбасадах співало, мабуть. Бо туди саме потрапили не фахові дипломати, а члени спілки усілякі й рухівці. Тож маємо те що маємо. Усі ознаки завойованої й пограбованої переможцями країни. Репарції, контрибуції і полонених у Вашингтон ДіСі укрсучписів.

Дякую за увагу.

А.С.

© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 07-03-2008

Олесю, мене тішить що ти вмієш читати російську Вікіпедію. Ти тоді далі цитуй, про жовтоблакитних и незалежних.
А потім ти ще й сміливо інтерпретуєш й висуваєш гіпотези про чиїсь хабарі. Можна я й таку ж само доречну гіпотезу висуну? Нажився на цьому генделі укрсучпис Бережний і побудував собі хатинку на Бермудах. Подобається гіпотеза? Вона такого ж штибу, як написане росіянами у Вікіпедії і підхоплене тобою.

У своїй статейці росіяни забули вказати таку дрібничку як те, що їхній Внєшторбанк саме заморозив рахунки усіх українських судноплавних компаній, і в таку халепу, як "Товариш" вскочила більшість українських суден. Ми втратили чи не половину рибальського флоту таким чином. Але то таке, росіяни хай самі розбираються з собою і своєю совістю.

В мене були інші джерела щодо того, що відбувалося на "Товариші". Розвели як пацанів. Було домовлено про одну суму й обсяг ремонту, наші на те пристали. Але варто було товаришеві зайти до англійського порту, на нього наслали регістра Ллойда, який нарив порушень на суму чи не вдесятеро більшу. В море, навіть на буксирі, до іншої країни та іншої верфі, яка б просто виконала, те що дійсно було необхідне, судно вже не випускали. Команда відмовилася полишати судно і більше року сиділа в Англії без копійки грошей, натщесерце. Стерегла. Потім відшукався цей

© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 07-03-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0162289142609 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif