|
|
| Авторів: |
718 |
| Творів: |
10770 |
| Рецензій: |
16378 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
пане Олеже, на мою дуже скромну думку, навпаки, переважно ідеї і сюжети Ваших текстів занадто масштабні для малої форми.
Кам.Ю
© анонім, 05-03-2008 |
Спочатку відповім на критику:
1) щодо Сибіру. Чи ті, кого це не заторкнуло на війні, знали докладно, що буде за полон? У моєму оповіданні вояки у полоні просто переповідають плітки, що почули.
2) щодо "серед білого дня". А де Ви його побачили у творі? :)
Я переглянув - жодних ознак. Можна припустити, що й вночі втекли. Втім, Ви маєте рацію. Треба якось допрацювати.
3) щодо "знаряду". Пояснення я дав у відгуку на попередню рецензію (пункт 2). Додам лише, що спробував передати розмовну мову. Чесно кажучи, я думав замінити слово на більш правильне, але вирішив залишити як є, можливо дарма.
4) щодо "тіснувато". Розлоге оповідання не моя стихія, боюсь не утримати уваги читача до кінця твору.
5) щодо "палаючого літака". Думав написати, але в цьому я не спец. До речі, й льотчики неохоче про загибель машини розповідають, а я саме хотів передати історію з першоджерела.
6) щодо "особистів". Ну, тут ані мені, ані герою оповідання про це неприємно, відповідно, писати й згадувати.
Фу-ух, на всі "удари" нібито відповів... Пане Юрію, Ваша рецензія мені дуже сподобалась. Дякую за конструктивну критику, що здебільшого стосувалась саме цих місць (полону, розмов. втечі), які я додумав сам, не маючи знання, як там все було насправді. І те, що Ви побачили в творі достовірність - краща мені похвала, адже це - правдива історія. Хотілося б мені розпитати і діда, і Івана про це, але добре, що хоч хтось тепер дізнається про їхню історію.
З повагою, Олег.
© анонім, 05-03-2008 |
Це був Кам.Ю
© анонім, 04-03-2008 |
|
|
|
|
