|
|
| Авторів: |
806 |
| Творів: |
12220 |
| Рецензій: |
18798 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Дякую, пані Галино. Вся моя історична проза (претензійно звучить, слід розуміти - мої твори з цієї ГАКівської рубрики) відбиває історію моєї родини. На разі це - випадок з життя мого діда. Тепер до Ваших питань:
1) Щодо сина розкуркуленого, я теж мав сумніви. Потім прочитав Солженіцина, Рибакова, Багряного і побачив, що коли люди не чекали на "воронок", не йшли самі "на закланіє", а втікали світ за очі, то мали хоч якийсь шанс врятуватися, адже міф про всевладність совєцької влади ("всевидюще око"), зокрема НКВС, вона сама й створила. Дідові батьки в одну мить у двадцяті роки знялися з рідного Поділля і переїхали на Донбас. Про минуле не згадували. Тільки в 90-х дід почав про дещо розповідати.
2) На жаль, сам я цю історію від діда не чув. Тому й скористався розповіддю бабусі, а вона ці кляті уламки, що дід до смерті в собі проносив, так і називала "знарядом". Тож хай вже буде, як написав.
Як завжди було цікаво почитати Вашу рецензію.
З повагою, Олег.
© анонім, 05-03-2008 |
|
|
|
|
