Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51629
Рецензій:	96049

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Шикарно

(Рецензія на твір: Продавщиці фруктів, автор: Andriy Mudryy)

Як смачно йде від деталі до деталі! Полювання на життя. Не просто, але "загорнуті у паперові смужки". І паралельна мовчазна лінія за кадром - від дюйма до унції. Такий привид Європи... І зворотна арка від синіх вагів - назад до посинілих облич.
Єдине хіба (здалося): "Що ЇХ найретельніші з них". Чому б не просто "Що найретельніші з них"?
Так само "Виходять Щоб струшувати останні сніги..." "ВиходятьСтрушувати..."? Ажурно?
"Вони ЧАСТО випльовують лушпиння". Демаскує засідку? Стає видно тінь автора? Якийсь сигнал відчуваю в голові, не дуже ясний... Можливо, річ в тому, що це картина. Живопис. Як, скажімо, вангогівські Potato-Eaters. А "часто" дає час, плин, серію спостережень. І (здається) це вже не позачасові постаті, синьоликі символи, а на крок ближче до побутових казусів.
(Якщо в цьому моєму розумуванні є сенс) "ПРИМІРОМ херсонських соняшників" - чи варто їм давати вибір? Або це знову тінь автора? (Здається) якби без "приміру": насіння як невід'ємний атрибут. Сова в Афіни, громовиця в Перуна, лушпиння в продавщиці.
Висока кляса.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043118000030518 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати