Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46730
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Готично, але не дуже :)

(Рецензія на твір: Гербу Калина, автор: Явна Уляна)

© koka cherkaskij, 24-02-2008
У цілому твір читається, але є багато "але".
1) прохання переформатувати текст ( форматування абзаців по правому краю), бо так погано читається з екрану.
2) фрагменти про Федору потрібно було б відділити від решти тексту зірочками. Ось так :
***
Федора щось там собі молола
***
3) В принципі, нам нецікаво, про який саме замок йдеться у тому творі, Гусятинський це район, чи Утятинський, чи ще якийсь.... і якщо Ви вже додаєте примітки (1), (2), (3), то мені найцікавіше було би дізнатися, хто така Федора, і чому вона меле на млинку кукурудзу ? Це якось має бути пов"язано із Микитою Сергійовичем ?

4) Фотографуватися на цвинтарі - то є погана прикмета. А трахатися на цвинтарі - то є взагалі кощунство. Уявіть собі, що ви собі спокійно лежите, відпочиваєте, а в цей час просто над вашим носом хтось починає трахатися. Одним словом, Тема Трахання-На-Цвинтарі у Вашому геніальному творі не розкрита повністю, сідайте, трієчка. Потрібно старанніше виписувати такі місця, щоб вони не виглядали випадковою порнографічною вставочкою. Подібного "добра" можна відшукати чи у Мережі, чи у привокзальному кіоску скільки завгодно. Учіться писати так, щоб від таких сцен аж мороз поза шкірою пробігав, чи , принаймні, якщо мороз вам не по зубах, то хоча щоб у чоловічої половини читачів виникала ерекція :)

До речі, "старанніше виписувати такі місця " зовсім не означає зловживати фізіологізмами та описом деталей одягу ( типу - "майточки"). Я бачу, в дитинстві Ви читали не ту літературу. Потрібно було читати "1001 ніч", "Декамерон", можливо навіть "Еммануель", але не ті дешеві порнографічні газетки, котрі розносять по плацкартних вагонах глухонімі. Те, що Ви написали, навіть мені соромно цитувати. Але процитую з метою підкреслити зловживання ВАми літературно-еротичних штампів.

"пірнув в теплу вологість лона, пальці його злітали вверх-вниз, пестили вишеньку мого клітора" - мені здається, жіночий еротизм повинен самовиражатися дещо інакше, завуальованіше і не так буквально ; а це ви просто переписали звідкілясь, із котроїсь газетки, куди пишуть фальсифіковані "листи від читачів" старі пенсіонери, котрі , до речі, також переписують це все із інших газет :) ;

"Він то зупинявся то далі невпинно вбігав в мене" - здається, Ви цією фразою хотіли заново відкрити Америку чи принаймні винайти велосипед ??? Навіщо це писати у ТАКОМУ ГОТИЧНОМУ творі ? Ви так це написали, ніби в инших людей і в инших випадках все відбувається інакше. А насправді так відбувається при зносинах завжди. То, розумієте, зупиняються, то. розумієте, далі невпинно вбігають. Хіба що школярі, коли це роблять вперше, можуть не зупинятися, бо їм ще ніхто не пояснив, що поспішиш - людей насмішиш. А так це є у сексі загальновживана практика. Отже, навіщо це тут ? Повірте, воно тут зайве, як і багато чого иншого.

"Здавалося, що хоче так нескінченно перебувати в моїм лоні."- знову, як говориться, "розхожий" штамп. До того ж, речення, котре нічого не пояснює ні у минулому. ні у майбутньому. А от хто така Федора , ви так і не написали.

Потім оце :
"Андрій підсунувся до мене. Його дихання залишало на моїм обличчі смородинові сліди. Легко торкнувся губами моїх, опустився нижче і цілував шию, а потім раз за разом, ґудзик за ґудзиком розстебнув сорочку, розгорнув два відрізки тканини, звільнивши тугі пуп’янки грудей, а тоді поклав голову між двома півкулями і завмер. Моє дихання пришвидшилося, я глибоко вдихала, літня ніч п’янила. Запустила пальці у його волосся, яке чорними пасмами зливалося з темрявою."
(До речі, мене просто захопило і вразило підкреслене вживання ВАми літери " ґ " . У мене на клавіатурі такої нема :( )
Тут, з еротичної точки зору, взагалі якась нісенітниця. Ви лежите на відкритому повітрі, отже хтось може прийти і побачити,чим ви тут займатеся. Більше того, можуть прийти мєстні гопніки, пропросить закурить і позадавать пару неприятних вопросів. Чи в Андрія у машині схована заряджена берданка ? Як це ви допускаєте, щоб він , Андрій, звільняв тугі пуп"янки грудей не в наметі ? Ну добре, хазяїн-барин, допустили вже, що робити - смородинове вино вдарило в голову. Чому ж цей Андрій після цього всього лише поклав голову між двома півкулями і завмер ? Може, йому стало погано ? То тре було викликати лікаря . Чи, може, до смородинового вина хтось підмішав клофеліну, а потім пошукав зайвих гривень у його гаманці ? Хтозна. І взагалі, що це за "дві півкулі" ? Півкулі головного мозку, чи що ?? :)

Ваше дихання пришвидшилося, ви глибоко вдихали ? В принципі , таке теж може бути, але зазвичай люди дихають або швидко, або глибоко. А якщо і швидко, і глибоко, то недовго. А тим більше, з таким діагнозом не засинають. Без клофеліну.


5) Далі, все решта, що не претендує на "еротику". Теж , НМД, нікудишньо написане. Чому ? Ви робите спробу створити якусь свою власну манеру красного письменства, але поки що у вас це не виходить.

"Повільно ступали корови, несучи поважно вим’я – молочну комору, повне маслом, сиром, сметаною та солодким молоком, вщент забитим спогадами дитинства й історією, бо вони, себто ці Зірки, Білані, а іноді Сейри і Дикі Рози, були в цім краю завжди..."

Художній опис коров"ячого вимені , НМД, невдалий. Якщо буквально - то у вимені, крім молока, нічолго більше нема, ні сиру, блін, ні сметани, ані масла. Якщо ж не буквально, а абстрактно , - то це є черговий штамп, в якому нема нічого Вашого.

"Спогади дитинства й історія" - невдала парочка. Щось десь накльовується, але дуже віддалено.

"вим’я – молочну комору, повне " - неузгодженість родів ; мало би бути "повну", бо означення повинне узгоджуватися із родом додатку, а якщо це складний додаток- то з його останньою частиною. ( Ви пишете так розлого і неакуратно, що самі себе заплутали)

Опис трапези - невдалий.
"я ж взялася готувати до споживання наш нехитрий харч, який придбали по дорозі сюди: шматок домашнього сиру, твердо зліплений в невелику головку, нарізала плястерками; теж зробила з цеглинкою теребовлянського хліба; маленькі червоні помідори – четвертинками; пахучу вуджену ковбасу – великими кавалками до смаження; розкоркувала пляшку смородинового вина – запах ягід залоскотав пазухи ніздрів. "

"нехитрий харч" - штамп, причому дуже ЗАЯЛОЖЕНИЙ штамп. О Боже, коли вже хоч в одному творі я зможу прочитати словосполучення "хитрий харч" ???

сир не "зліплений", а швидше "збитий" ; і не в "головку" ( бо це у Вашому контексті навіює якіцсь несмачні еротичні асоціації) , а у щось інше, у кулю ; а якщо вже від "головки" нікуди не втекти, то слід було написати просто "головку домашнього сиру нарізала плястерками" ;

"теж" у Вашому випадку пишеться окремо, але не "т еж", а "те ж" ;
"цеглинкою теребовлянського хліба" :( сумнівна фраза ; це москалі називають буханець хліба "кірпічіком", а українці кажуть просто - буханець ; а якщо хлібина кругла - то це паляниця ; тому не "цеглинку", а "буханець". Гадаю, форма хліба не має жодного відношення до подальшого розвитку подій ?

"маленькі червоні помідори - четвертинками" ? О Боже, навщо й так маленькі помідори - та ще й четвертинками ? Максимум - це навпіл, а якщо вони маленькі, то цілими їх тре було їсти.

"смородинове вино".... Ви так старанно вживаєте колоритні західні слова, "вудження" наприклад ( мабуть, не всі знають, що це означає "буженину" чи "копчення") ... але не знаєте, що кажуть не "смородина " а "чорні пожички".

"запах ягід залоскотав пазухи ніздрів" - логічно було б не "запах ягід", а запах вина ; крім того, "пазухи ніздрів" - це перебор, ну чому не написати просто "ніздрі" ? І все одно, хіба "запах вина лоскоче ніздрі" ? НМД, тут все притягнуто за вуха....

А тепер поринемо в некулінарне :
"Я прокинулася від того, що вже немилосердно шкварило сонце крізь нейлонові стіни прихистку." Навіщо так банально ? Може, просто захотілося в туалет ?? "Андрія поруч не було." Йопересете, а де ж він був ? Мо, замкові привиди його викрали ? "Заспана і розпатлана поволі вилізла з шатра." Навколишні корови від жаху повтікали в інше село. "Розглянулася навкруг " і зламала не лише язика, але й очі. "... і побачила як він фотокамерою ловить вдалий ракурс." - Я казала - треба все-таки було взяти сачок, сачком ракурс би впіймав відразу. Ракурс був не простий, а "Був одягнутий в білу футболку, яка йому дуже пасувала, і прості коричневі штани з великими кишенями,"

Ой, це не ракурс був одягнутий в білу футболку , а Андрій Вікторович ? А що таке "прості коричневі штани" ?? Як це - "прості штани", та ще й "коричневі" ??? Якщо вони коричневі, то вже непрості ! А в мене оце які штани ? Прості чи складні ? От є спортивні штани, є калісони, є джинси, є штани від Міхаіла Вороніна, а є галіхве. То які саме "прості штани" були на Андрієві ? Він що, їхав у цих штанах в цистерні з бетоном, разом із Доцентом і Алібабаєвичем , що вони висохли і стали "простими" ?

І у цих "простих штанів" є "великі кишені". Сюжет, я бачу, стає все динамічнішим і динамічнішим ! "прості коричневі штани з великими кишенями" ,блін ! Мєчта поета ! Друже КамЮ, лови подачу : шеф приїхав з Болгарії і привіз прості коричневі штани з великими кишенями.

Я собі навіть боюся уявити, наскільки ці кишені були ВЕЛИКИМИ, що про їх розмір потрібно було окремо згадати, та ще й акцентувати увагу читача, що Андрій Вікторович напихав у ці велиии-и-и-иикі кишені "повно всякого необхідного мотлоху". Як же він з такими великими кишенями, напханими донеможу всяким необхідним мотлохом, бігав і ловив ракурс ? Це й не дивно, що він так цього капосного ракурсу і не вловив, бо напхані великі кишені, блін, як курдюки в овець, заважали йому бігати. Друзі, відтепер щоб ви знали, що поганому танцюристу заважають не яйця, а великі напхані кишені простих коричневих штанів !

"Зібрали свої пожитки і рушили автомобілем по дорозі," ... а по чому ж іще ?
" бо мали ще намір відвідати старий костел і цвинтар з дворянськими надгробками, які своїм віком вражали, бо деякі мали до двох сотень літ, а то більше."
Дві сотні літ - і це вражає ? Я категорично раджу Вам не їхати в Єгипет, бо там деякі речі мають по кілька тисяч літ, і це вас може вразити назовсім і назавжди.
У нас на Черкащині росте тисячолітній дуб,до речі. Так що сюди можете їхати , лише попередньо проконсультувавшись у лікаря-вражеолога. :)

"Мав цілі альбоми з цвинтарними світлинами, намагався хоч так зберегти ці втікачі від нас у безвість мистецькі шедеври невідомих і відомих авторів. " В цілому я зрозумів. що ви хотіли цим сказати, але це якась біліберда, а не правильно побудоване речення.

"Вітер розгойдував фалди довгої лляної спідниці," "Розгойдувати" - означає розхитувати сюди-туди. Сумніваюся, щоб вітер займався цим на цвинтарі.

"велика розпірка спереду заголила мені ноги аж відкривши світу білу тканину трусиків"
Наша відповідь Чемберлєну така : Справжні готи і готесси повинні послугуватися аж не білою, а питомо чорним білизном. :)

"То була чудова срібна каблучка з вирізьбленим щитом з трохи неясними знаками, можливо, кетягами якоїсь ягоди" :) :) :)
Мене уміляє ваша ( вашої героїні) проніцатєльность !!!!! З вашим талантом відразу треба йти в археологи , розшифровувати древньоєгипетські ієрогліфи та марсіанські клинописи !! Нє, блін, ви лише погляньте :
"каблучка з вирізьбленим щитом з трохи неясними знаками, можливо, кетягами якоїсь ягоди" !!! "Можливо, навіть, що калини" :) :)
Ні , ви мене вже вибачте, але я все-таки це скажу : блять ! ну як ви ці "трохи неясні" знаки відразу інтерпретували, як "кетяги якоїсь калини" ? Чому не горобини або не клюкви ??? Нє, ну звісно, ви так відверто не написали прямим текстом "калини", і це і є єдиним вдалим місцем Вашого твору. Вам вистачило глузду і совісті , а може звичайної інтуіції, не створити власноручно пародію на саму себе.


Тепер я знаю, чим напихав Андрій Вікторович величезні кишені своїх простих коричневих штанів.

Ні , не всіляким "мотлохом", як ви хотіли нас переконати, щоб звести нас на невірні манівці !

Насправді він напихав їх кетягами калини.
ОЙ !!!
А-а-а-а-а !!!!

----------------

Незважаючи на все те, що я понаписував і розбив в пух і прах, ваш твір , напханий усіма цими недоліками, як кишені простих коричневих штанів кетягами калини, загалом має право на існування. Лише його потрібно корінним чином переписати. Заново. Але такі серйозні речі не пишуться "с кандачка". Готика - це серйозно. Якщо це готика, а не пародія.

А так, як воно написане, то це є нічим іншим, як локшиною, котру старий ловелас накидав на вуха дурненької студентки, щоб мати можливість задовольнити свою жагу до збочень, в т.ч. до некрофілії. Знаєте, скільки разів він уже викидав цю каблучку у цю розщелину ? А потім виймав його за тонку чорну ниточку , котрої ви в темряві не помітили ? Товсті фотоальбоми із купами фотографій надгрібків вам нічого не говорять ? На кожному такому надгрібку могла прощатися зі своєю дівочістю одна з ваших попередниць. Раджу вам - подайте заяву до найближчого відділку МВС про згвалтування.
:)

(Це я звертаюся не до автірки, а до її ЛГ )

К.Ч.

Що за село ?
Розібрання НЕ ПОМИЛКОВЕ, ви мене ображаєте... :)
незалежно від того, чи ви знаєте щось про готичну культуру, чи ні, все, що ви описали - це є готика, але от, на жаль, непрофесійно описана.

Що краєзнавство - дещо погоджуся, але що еротичне....
РОзумієте, не все, що про секс, - це еротика.
Еротика - це мистецтво, насамперед. Це гармонія.
А у вас - типовий лист читачки для газети "Пан+пані"
Працюйте далі. Пишіть ще.
К.Ч.

© анонім, 25-02-2008

ну, і ще... "емануель" я читала, коли мені було 12, "1000 і 1 ніч" дещо раніше, але неповністю,"декамерон" нажаль був лише проглянутий .... з дешевими еротичними виданнями маю не конче великий досвід.... але мо" спробувати, бачу мені б це краще вдалося, після вашої рецензії....
подаю пояснення, що це за замок, бо матеріал був поданий на іншому сайті з фотографіями, малюночками і всяким таким, відповідно там була потреба у поясненні.... хто така Федора? то тут, за задумом, вагомого значення якраз немає.... ну і викладача такого, ясно, в природі теж не існує... плід уяви, еротична фантазія дурненької студентки.....
і прошу вас не звинувачувати мене у писанні готики, бо мені аж противно, все решта хай буде, мені подобається ваша критика, навіть ще хочеться, але непхайте мені тої готики, бо вона мені неприємна :))))))))))

© Явна Уляна, 25-02-2008

я вам дуже вдячна за таке докладне розібрання мого твору, але воно в самім корені дещо помилкове, бо з готичною прозою він не має нічого спільного, я навіть-то про цю культуру щось слабо знаю і не конче вона мені подобається, я б скоріше сказала, що це еротичне краєзнавство...... а... і чорні пожички у нас ніхто не каже, послуговуюся я зазвичай діалектом одного тернопільського села, де живе моя бабуся, тому... говір не всюди однаковий....
а загалом приємно, що ви виділили стільки часу на розгромлення мого творіння... заходьте ще :)
У.Явна

© Явна Уляна, 25-02-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81764197349548 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …