Привіт із Полтави!

Помітила Ваші нові твори, ще не встигла їх прочитати.А зараз хочу відписати Вам відгуком на відгук.
Так, Львів-це хронічна хвороба,якої вже не позбудешся і яка загострюється весною та восени. Дякую за запрошення, колись обов"язково приїду і ми зустрінемося.
Помітила, що Ви на сайті змінили фотку, так, зміни інколи потрібно робити, це правильно.
Тішуся за Вас, що видаєте нову свою збірку. Знову - меценати?(я завжди приємно дивувалася Вашим вмінням та щастю їх знайти).Якось мені спало на думку:я працюю з рекламодавцями, різними фірмами-може й мені спробувати їх розкрутити?Правда, Полтава-не Львів(поезію тут не так люблять), але чому не спробувати.
Тішуся за Вашого чоловіка(жарт!), за дочку.Журналістика-це була її мрія?
Ну, добре, на разі-папа.

© Sandra von Lemberg (Ганущак Л.), 19-02-2008

Агов, Лесю! Страшенно тішуся за тебе - цілою зливою купа приємних новин! Життя прекрасне своїми несподіванками! Сумувати за Львовом - це вірусна хвороба для всіх, хто хоч трошечки дихам львівським повітрям. Так що приїждай частіше в гості - пиши мені на мейл, побачимося і побалакаємо!
У мене готується до виходу нова збірка поезії, потихеньку підбираюся до прози. Робота та сама, чоловік той самий ( ще йому нічого не відбила:), донька росте, вже на третьому курсі журналістики.
І я потрохи дорослішаю :) Хоча дуже не хочеться.
Живу. Час від часу літаю (як вдасться!) Час від часу ледве тягну ноги (коли не вдається літати). Живу!
Дякую за гарну звісточку, Лесю, обов"язково напишу враження про твої твори - я їх уже читала, згадувала за тебе, бо пам"ятаю, що ти хотіла назвати себе Сандрою.
Успіхів! І пиши ще!
Л.Д.

© анонім, 17-02-2008