Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51619
Рецензій: 96041

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8255, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.133.148.60')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Жіноча проза

Відбивні

© Любов Долик, 16-02-2008
Вона легко підвелася з дивану, так, наче якась додаткова сила допомагала їй рухатись. Пішла на кухню. Всі рухи були точні, натреновані двадцятилітнім кухонним стажуванням: начепила фартух, помила шмат м’яса, який плавав у глибокій мисці з водою (розморожувався!), порізала його на тонкі шматочки (будуть відбивні!) Крутнулася до шухлядки з кухонним інструментом, добула звідти молоток-сокирку для м’яса.
Коли на дошці з’являвся наступний кандидат на відбивну – накидалася на нього з такою люттю, наче не м’ясо відбивала, а... била, рубала свого коханого чоловіка, який сьогодні довів її до такого сказу. В голові крутилися дурні думки – як вона порубає його на смерть і стане плакати від щастя, що нарешті звільнилася, як про це напишуть у газетах, як на суді адвокат буде доводити "стан афекту". Аж наштовхнулась на погляд своєї доні, ласкавого доброго зайчика, – і нарешті отямилась.
Сльози наче прорвали греблю – полились несамовито, вона мало не вила від болю й образи, захлиналася сльозами, і від того ще з більшою силою уже просто лупила молотком по нещасних відбивних.
На гуркіт прибіг чоловік з кімнати. Обережно обійшов її, взяв коло газової плити сірники і пішов курити. Коли повернувся, жінка все ще відбивала м’ясо (звідки його стільки взялося?), але рухи її втратили свою загрозливу силу, а сльози вже пісохли на щоках.
- Навщо ти робиш відбивні? В холодильнику повно їжі! – зауважив чоловік.
- Це не для тебе, – коротко кинула вона.
Він мовчки пішов назад, до кімнати, розумно розсудивши, що не варто наступати гримучій змії на хвіст.
А вона – жінка, змія, ображена солона душа – нарешті завершила кухонні приготування і пішла набирати ванну. "Хоч трохи чогось приємного для себе..." – проповзла некваплива думка.
Страшна фантазія з молотком-сокиркою здалася їй фрагментом передачі "Ціна кохання" (якої вона терпіти не могла за передбачуваність сюжету). Це ж було не з нею, не в її голову прийшло. Так, проекція побаченого.
Чоловік включив телевізор. Почалась знову якась передача. Цього разу повтор "Вікон" з Віктором Дибієвим, який теж намагався щось зрозуміти в людських стосунках.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Твір життєвий!!!!!!!!!!!!!!

© Елін, 13-06-2008

без назви

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ася, 15-03-2008

Привіт із Полтави!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Sandra von Lemberg (Ганущак Л.), 17-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048311948776245 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати