Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2704
Творів:	51892
Рецензій:	96194

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Що гідне вірша - варте цикла

(Рецензія на твір: Тінь звуків на траві, автор: Артур Сіренко)

= Дуже дякую, що ви це це зробили. Красивий вірш в осібній атмосфері, куди слова... ммм... занурено й вони набувають "задивненого"(?) змісту. (Пробачте за неточне).
= (Дайте ще раз спробую). Ми всі (більшість) відчуваємо, що з нами (щомиті) відбувається, така рихла хвиля. А (вдалий) вірш - це плин, що випав у кришталики слів. Тут (щось більше) вам, здається, вдалося. (Ясніше не можу).
= Тему (здається мені) можна (треба було б) розгортати далі (я б того хотів, скажу). Як у мому заголовку сказано. Це помножує значення. Не саджати дерево в пустелі, але цілу оазу.
= Я х'тів пихато заперечити панові Маклеху, що не тра пояснень, але він таки правий. Чи це Джузеппе Марія Деза з Копертіно, "летючий святий"? (Я досить примітивний тип, щоб відреагувати ше "Купертіно, Каліфорнія").
= Про "круговерті зірок". Чи це було про Ван Гога, або я вигадую?
= Я не можу спинитися, поки не зіпсую.
1). Тропові структури, що зводять до абстракцї (вуличками пошуків Істини, трамвай прозорості минулого, На березі ріки Вічності, над очеретом нещасть) - чи це не послаблює? Здавалося би, максимально ... ммм... плотська (? а-ля Бажан?) картина, просякнута хмарою містики - і тут ці категорії.
2). Ахерон, кажу. "Ріка печалі". Відчаю, коли завгодно. Не тра "вічності", ми на порозі смерти.
3). Перша строфа - на 4 удари, подальше - на 3 гол.чином. (Кажу, тут має бути цикл: про Марію ван Альст, бездітну дружину ван Дімена, про Австралію, про острів її імені на межі Антарктиди - ви торкнулися чималого колобка вбивчих трагедій, та тільки смикнули за першу мотузочку. Як я вам заздрю, їй-бо...).
4). "Годую коней з руки – коней планет Зерном, що розсипала Гера." Може, не варто "коней планет", ну справді? Така валлійська містика здохла - або я помиляюся, хай пан Маклех поправить...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.13753604888916 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати