Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дозвольте закинути вудку...

(Рецензія на твір: Прикормив, автор: Арсеній)

(Суто формальні моменти)
У нас (І)з Гришкою було багато місць(=МІСЦЯ), де ми ловили рибу. Ми, бувало, ходили на водосховище (, що аж =зайве) за Вишнівкою біля лісу, або (ж=зайве) на журавлівський ставок. Але найулюбленіше наше місце було за олійницею. Тихо, затишно і(=Й) недалеко від села. Виходиш з Яблунівки, проходиш ферму і все,(=тире замість коми) ти на місці!
(І так,=зайве) там був понтон. Ніхто не знає, звідки він (там =зайве) в(=У)зявся, але він там був і це було круто. З понтону можна було ловити відразу на гарній глибині, не мудруючи з рогатинами для вудилища і з пошуком чистого берега.
А ще на понтоні гарно сидіти, звісивши до води ноги і витріщаючись (занадно емоційно "напружене" для риболовлі слово?) на річку.
Прямо як зараз.
Ми з Гришкою рибалили з самого ранку.
Клювало погано, тому я (весь =зайве?) переключився на (свої =зайве?) ноги. Я смикаю ними, як навіжений, гупаючи п’яткою в пузатий край понтону, милуючись своїми новими синіми бутсами з написом “2002. Fifa world cup”. (я дивлюся текст у 2024-му. Чи варто згадувати тут 2002-й? Це дещо вбиває "крутизну"?) Ловко виходить — бух, бух, бух! Аж луна йде! Круто!
У Гришки також(=ТЕЖ) не клює, але ногами він не теліпає. Сидить, як укопаний, і длубається в носі. Уся справа в його взутті. Гришка носив(=НОСИТЬ?) якісь(=ЗАЙВЕ?) старезні калоші, на розмір чи два більші. Махнеш такими пару разів — і додому пішки(=ТОБТО?) підеш. Шузи Гришки виглядали дуже стрьомно і за милю відгонили (ядучим гумовим запахом=ЯДУЧОЮ ГУМОЮ, може?), але це було його єдине взуття, таке цінне (і таке єдине=ДВІЧІ ЗАЙВЕ?), що пацан боявся знімати його навіть тут, у (майже=ЗАЙВЕ?) безлюдному місці, де спокій і тишу може потурбувати хіба (з десяток=ЗАЙВЕ?) корів. Та навряд чи їм буде діло до гумових галош…
А погода була (саме такою="саме така"), як треба для рибалки. Сонце гріє, пташки у плавнях співають, літо, канікули, і, головне, (ані вітерця=не знаю, але тут можливий інший варіант?). А вітер це, знаєте, головний ворог (кожного=ЗАЙВЕ) рибалки. Він збурює хвилі, а ті за кілька хвилин відносять поплавок (кудись в сторону=УБІК). (І ти=ЗАЙВЕ?) витягуєш вудку, перезакидаєш, (потім знову=ЗАЙВЕ?) витягуєш і закидаєш знову… Не риболовля, а маразм (якийсь=ЗАЙВЕ?)!
Минуло ще хвилин двадцять, але наші поплавки, як і раніше, ліниво погойдували(сь=СЯ)на дрібних хвилях.
— Мабуть, у риби сьодні виходний, — озвався Гришка, витягуючи вудку з (цілою=ЗАЙВЕ?) кулькою хліба на гачку.
Вудка у Гришки, як і його взуття, — м’яко кажучи, не дуже. Вудилище він зробив сам, (і)з верболозини, (і=ТА) на вигляд це була звичайна палка. Замість поплавка йому правило гусяче перо. У мене ж вудка краща — пластикове, нехай і заважке, вудилище, яскравий оранжево-біло-чорний поплавок, і вдома ще кілька запасних. Я (їх хотів=ХОТІВ ЇХ, може) віддати Гришці, а (той=ВІН) рукою лише махав. «Мені і з пером нормально». Гришка хоча (і=Й, або нічого) бідний, але дуже(=може, ЗАЙВЕ?) гордий.
Закинувши вудку знову, Гришка (став мружитись=ПРИМРУЖИВСЯ?) на сонці. Довге сидіння на одному місці та літнє тепло (стали хилити=ПОХИЛИЛИ?) в сон. Мені теж було спекотно, та я ще тримався. А от мій приятель, що називається, поплив. Спочатку він (став позіхати=ЗАПОЗІХАВ?). Потім куняти (=ЗАКУНЯВ?). Зрештою його так розморило, що (в один момент=ЗАЙВЕ?) він очікувано заснув. Ще мить тому він тільки клював носом, а зараз його голова вже (почала хилитись=ПОХИЛИЛАСЯ?) вниз і я (навіть=абсолютно зайве? почув, як він похропує.
Я пирснув зі сміху і штовхнув товариша в бік.
— Га? Шо? Де? — стрепенувся Гришка, сіпнувши ногою.
Рух вийшов різким — калоша злетіла з ноги і смачно(=надто зайве слово?) плюхнулась у воду.
— Прикормив! — пожартував я.
Гришка спохмурнів і почав уважно вивчати свою(=ЗАЙВЕ?) брудну, вже босу ногу, ворушачи пальцями. Калоша тим часом пішла на дно, хоча мала би плавати на поверхні.
— І як я тепер додому піду? — буркнув він.
Я не знав. Щоб якось допомогти другану, я запропонував трошки попірнати, але Гришка за звичкою махнув рукою.
— Безтолку! — сказав він. — Тут вода дуже замулена, ти нічого не найдеш. І чого воно втонуло?
І(=ЗАЙВЕ?) Гришка витягнув свою(=ЗАЙВЕ?) вудку.
— Мда… — сказав він, закидаючи знову. — Немає(="нема"?) риби…
Я зітхнув. Важко ловити, коли не клює.
— Ану шо в мене там… — мовив я і потягнув вудку до себе.
І відчував, що на гачку щось є. Важке.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041985034942627 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати