Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Кентервільський нарком (я там пив...)

(Рецензія на твір: Гуртожиток, автор: koka cherkaskij)

(...борщ)

По черзі.

1. Якщо взяти нормальну синтетичну шпаклівку, бахнути в неї фарбника за смаком і нанести на стіни волохатим валіком, то вийде краще за байрамікс і набагато дешевше.

2. У Вас у кожному другому оповіданні присутні ті вахтьорші, чи прибиральниці, чи хтось у такому ж дусі. Воно набридає так-то, але тепер ясно в чому причина. Напевне, у Вас існує незакритий ґештальт з тою комендою. В молодості Ви так і не дізналися який на смак її цейлонський чай, і тепер збуваєте це через літературу й дивні сни.

Жартую. Але мені було б набагато цікавіше читати, якби Ви грали мовою не за допомогою нескінченних малограмотних бабок, а якось більш різноманітно й змістовно.

3. Як я вже казав, невдалий початок. На перший погляд, твір скидається на нудні й невеселі за змістом (не за подачею) мемуари. Цікава містична інтрига виникає в кінці і збоку-припьоку, коли я вже ні нащо не розраховував. Я вважаю, краще було б почати з інтриги, хоча б у якості флешфорварду.

4. Історія з портретом надто затягнута і виглядає недоречною з огляду на зазначену інтригу. Навіть якщо Воланд 102 свіжості --- це чєлік зі стіни, який прийшов мститися тому, хто його звів. На сьогоднішній день вже якось до лампочки Ілліча чи зображений був Лєнін, чи Троцький, чи Луначарський, чи парторг, чи, страшно сказати, Амбарцумян. А рішення з льодорубом, воно лежить на самій поверхні. Я одразу так і подумав, що треба обідрати разом з основою. Масляна ж фарба --- кака-бяка.

5. Які дєвочкі? ЯКІ ДЄВОЧКІ? Наклеп і огидна похабщина! ФУ!

6. Я прочитав цю частину раніше, але не коментував, бо Ви б заігнорили.

7. Історія. Якось я, як завжди, запізнююся на пари, на якесь сране ОБЖ. Заходжу тихенько в сотку, сідаю з краю біля вікна, щоб нікому не завадити. Дістаю зошита, ручку, голову піднімаю, а на мене вирячивсь увесь курс разом із професором. Тільки професор зовсім не той і курс зовсім не той. І на дошці замість сраного ОБЖ система рівнянь з нестаціонарної теорії збурень. Поняв. Встав. Вибачивсь. Пішов у трьохсотку під сміх старшокурсників.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042742967605591 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати