Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про молодих капітанів

(Рецензія на твір: Море, автор: Наталія Дев’ятко)

Одразу зізнаюся - не люблю есеїв. Не люблю безсюжетної прози. Тому не буду торкатися композиції і тому подібного - тут я не можу бути об'єктивним. Звертають на себе увагу дві особливості тексту - по-перше, він звернений до письменників, тобто молодих письменників і цим одразу завужує потенційну аудиторію. Крім того ви дивитеся на молодих письменників як покровитель, не знаю, чи маєте на те підстави. Друга особливість - ви пишете про море і кораблі, але, на жаль, це для вас абстракція. Звідси і "молоді капітани" які нагадали мені радянську пісню "молодиє капітани повєдут наш караван". Якщо вас і справді цікавить море та кораблі, почитайте Антона Санченка, він про море знає багато, якщо не все. Можливо, через те, що основні явища, на які ви спираєтеся, для вас є абстрактними, весь текст теж вийшов абстрактним. Така собі абстрактна агітація абстрактних молодих письменників. Невеличка блоха, яку я впіймав - "замулена вода". Вода не буває замуленою, замуленою буває криниця, джерело, тобто те, що може вкрити намул. А вода буває тухлою. І друга блоха - "я чекаю тебе там, на глибині". Якщо ви не русалка і не підводний човен, ви не можете чекати на глибині. І раніше ви пишете "знаходитися на глибині", "опинюсь на глибині" - це підводний човен може опинитися на глибині, а не звичайний корабель. Ви можете чекати у відкритому морі, є ще красиве словосполучення "на рейді".
Олексій Толстой казав у "Ходінні по муках" приблизно так - для того, щоб слово вживати, треба спочатку його прожувати, з'їсти, перетравити, до вітру ним сходити (пробачте, так у класика), а тоді вже вживати. Те саме стосується образів. Коли ви пишете про вітрила, я розумію, що ви уяви не маєте, що воно таке насправді. "Не вірю", як казав Станіславський.
Не пишіть для письменників. Не пишіть про письменників. Це, як твердять старожили Спілки, ознака творчого кінця. Коли письменник втрачає зв'язок з реальним життям і пише романи "з життя письменників" - це вирок. Ну і не пишіть про те, чого не знаєте - це одразу помітно. Якщо я сказав щось не так - пробачте. Я завжди намагаюся бути корисним автору, тому вказую на вади.
Щиро ваш.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040894031524658 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати