Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Це фрагмент

(Рецензія на твір: Його звуть Міша, автор: Саніна Аня)

Дитина не може говорити "Я образно говорю", "то всьо маячня, казки і кобилячий брєд".
Ще сюжету нема. Мініатюра - не мініатюра, а як мінімум хоч ниточка якась має бути. Це схоже на фрагмент твору про цього Мішу. На кшталт дитинства Чіпки у "Чому ревуть воли..."
І ще одне. Чому так модно стало запихати суржик у мову селян? Невже це не можна передати інакше? Невже ліньки просто вивчити мовні особливості хоча б власної області? У селі, де живе моя баба, а це Хмельницька область і далеко іще не Львів, люди не говорять так жахливо. Як на мене, пересолили із суржиком. До того ж, людина, що використовує лексеми "кстаті", "всьо", "брєд" не сказала б "маячня". Слово маячна взагалі сильно вилазить, аж очі пече на фоні всього суржика.
До речі, "сдох" варто таки писати "зхдох". Бо яким би суржиком селяни не говорили, а українські фонетичні норми в українців не витравити, і я впевнена на всі 100, що навіть якби писати правильно було Сдох, то все одно с вимовляли б як з, бо це початок слова і глухий перед дзвінким.
Отець - Афанасій... Ну хіба могло бути інакше? :-)))
Раджу додати якусь серйозну подію, яка сталася безпосередньо з Мішею. Тоді буде маленький сюжет і твір стане ціліснішим. А так... Чесно - не дуже.
Творчих Вам успіхів!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.0435631275177 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати