Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51554
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Поясніть прастому чілавєку

(Рецензія на твір: Повернення, автор: Дмитро Неганів)

Наскільки я панімаю, поет (чи, швиденько, герой твору, від'єднуючи персону пишучого від парсуни змальованої) чекає на кінець світу, бо каже, що "від нас не відділений" останній день. Цебто, янгол протрубить не колись, а вже. З іншого боку, це, мабуть, твір не стільки про чекання кінця світу, скільки про гостре бажання віри. Бо "Ти", до якого звертається поет - чоловічого роду, а це звично значить молитву Йсу. Якщо, звичайно, не уявляти, що то просто чоловік і це любовна вірша певного кольору, але мабуть-таки ні, тож це відкидаю. Значить, гадаю, це вірша християнська, чи мешкає десь поряд.

Одне у мене зауваження до вельмишановного. Ваш герой - мешкає в могилі. "братською Всесвіт стає нам могилою". Він там лежит, йому там тепло, і світ Божий йому - могила. І, якщо Ви сказав, "задовго до того, як спокій плащем нас обняв", якщо я не помиляюся, це по-простому - задовго до смерти, значить, він до ями вклався ще живим. У могилі він лежит, у могилі він живе, з могили він промовляє. Ваш герой - живий мрець, чи те, що нині називають "зомбі".

Тож, у мене мимовільно виникає сумнів, що Бог його покличе. Тому що світ Його він зневажив, життя і душу занехаяв, талант закопав - і "тільки чекає". Він ба не забув уже все, а тільки "готовий забути", на назвав, ба "тотовий назвати".

У мене, тож, виникає мимовільно сумнів, чи до Бога ваш герой звертається, бо Він - не "мовчання"
".... а Слово в Бога було, і Бог було Слово".
Спустошена могила, в якій кричить труп, благаючи аби йому абихто запечатав уста... Се не боже. І не до нього звернене. Це волання з іншої безодні. Що так само витворило би чудесну віршу, якби ви вточнили становище героя, довівши, як годиться, відчай до нестерпного та ясувавши, хто той "Ти".

Як правильно кажуть попередні орателі, добре закінчується.

"і сірим серпом не відділений хліб від землі."

Прекрасно.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027607917785645 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати