Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про Венеру Мілоську

(Рецензія на твір: Цвітіння троглодиції, автор: Василь Триндюк)

© , 01-02-2008
Звиняйте, земляче, але Венера Мілоська таки в Луврі, а не в Ермітажі. Щодо відсутності рук, з цим не посперечаєшся. З "гітарою в борошні" - теж. Але ноги в неї прикрито запиналом якимось. Злі язики подейкують, що саме тому, що вони недостатньо довгі. В Ермітажі знаходиться Венера Таврійська, що ближче до наших палестин. Але то таке.

Тепер щодо оповідання. Щиро хочеться повторити словами одного з героїв "Добре подаєте матеріал колего", але також підмічена автором жага до прекрасного примушує вказати на певні хиби.

Авторові вдається зацікавити читача своєю історією, навіть декількома, вдається нагнітати напругу й інтригу, але в усіх сюжетних лініях це закінчується пшиком.

Все не розглядатиму, але ось "лінія вчительки". Потрапляє в дивне місце, вчителькою до троглодитів, усі її жаліють і про щось попереджують. Навіть неоднаразово, щоб більше читача заінтригувати. Читач принишк, чекає розв'язку інтриги. Автор нагнітає "шкільні жахи" про діточок-троглодитів, вчительку знову застерігає старша колега, і... І що? А нічого. Ні кульмінаційної сцени, яка б пояснила весь жах праці в такій школі наочно, ні ще чогось, на кшталт вибору між дипломом і здоровою психікою, - нічєво. Тобто воно десь там сталося і якось розв'язалося, бо "до кінця цього року доробить, і - свобода", але автор залишив це за кадром. Його вже дівчинка-троглодитка у трамваї зацікавила. Може вона пов'язана з попередньою лінією про вчительку і автор дорозповість її до кульмінації саме тут. Ні, це цілком незалежна дівчинка. Просто підсіла до трамваю.

Ви думаєте, він про цю дівчинку-троглодитку теж розкаже повністю? Ні, він з'їде на якусь Свєтку і бром, забувши навіть сповістити, що з тією "венерою мілоською" сталося далі. І т.д. і тепе.

Звиняйте, але так над читачем (слухачем) не знущаються. Історії без розв'язки, то не історії взагалі. Пропоную сцену бійки між оповідачем і слухачем переставити в фінал. Ось це і буде розв'язка - слухач (читач) б'є підлого оповідача, як Ромул Рема за поганий анекдот.

З повагою,

Антон Санченко




  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026930093765259 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати