Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Очікування очікуваного

(Рецензія на твір: Весілля (ver.2), автор: Ігор Скрипник)

Ігоре, як завжди, отримав задоволення. Дякую.
Спершу трохи слів про структуру й сюжет, а потім – про мову.

Досить веселе оповіданнячко про непересічне весілля! Щоправда, від самого початку натяків на подальше розгортання подій з чортівнею було аж трохи занадто, як на мій смак. Коли я дійшов до кульмінації, то жодного здивування чи несподіванки вже не залишилося. Все було очікувано.

Утім, відверто кажучи, читачеві було б украй сутужно перебувати в напрузі й здогадках – адже автор не подавав альтернатив читацьким підозрам. Усі натяки в тексті зводилися тільки до потенційної чортівні. От якби автор повідомив, що це весілля було серед художників, музикантів, кіношників, тобто творчої богеми – це приспало б мою увагу стосовно дивакуватости вбрання чи поведінки.

А місце розташування весілля – в лісі чи паки на пленері – могло пояснюватися теж якимись прозаїчним і не містичними причинами. Eстетичними? Або радше, економічними? Наприклад: у лісі оренда є дешевшою, ніж у місті – хтось з героїв міг би навіть з цього приводу покепкувати… Або власник цього ресторану був чиїмось кумом-сватом, або батько нареченої був лісником тощо. Тобто, щоб аж до кульмінації читач губився у здогадках: чи ці люди просто якісь диваки + дивний збіг обставин, чи це все ж таки чортівня?

Уже згадувалося, що головний герой занадто легко відкараскався від упирів. Не дуже віриться, що простої молитви вистачило для цього. Може там потрібна була якась особлива молитва, знання якої не очікується від пересічного таксиста? Тоді б це мало більше сенсу. Особливо ж з огляду на те, що наш герой Костя був студентом і вивчав, скажімо, якісь середньовічні релігійні тексти чи якісь дуже екзотичні теоретичні штукенції, ну, щось таке, що суттєво відрізняло б його від пересічного шоферюги і що зрештою врятувало б його від упирів…

Кінцівка сподобалася – не очікував. Там таки була несподіванка. Але й тут було б не зле закрутити ще крутіше. От, скажімо, якби коли Костя втік геть з місця ДТП, а за кілька хвилин його наздогнали, зупинили і заарештували працівники ДАІ в чорних лискучих шкірянках – а в полиску очей міліцейського лейтьохи Костя раптом упізнав би погляд Влада, озирнувся б, придивився б уважніше до міліціонерів і …

Про стилістичні й мовні проблемки вже також згадували инші рецензенти. Це мене теж непокоїть у цьому творі, бо з-за цього склалося враження, що текст недопрацьований. Ігоре, ретельне вичитування тут не завадить!

Наведу лишень кілька прикладів, які я наводжу навскидь:

сперся лобом об руль – чоло і кермо
Костя оглянувся – озирнувся?
Автомобіль стояв у лісі на ґрунтовій дорозі, а навколо стояла стіна дерев. – тавтологія!

«Машина рушила з місця і він поїхав ґрунтовкою між дерев до просвітку, який виднівся неподалік.»
він поїхав окремо від машини, яка рушила, чи і він і машина рухалися + поїхали разом? «поїхав між дерев» чи «просвіток між дерев»? Який це просвіток був, якщо в наступному реченні - «Сонце ще не зійшло…» Може він побачив світло від фар машин?

«Навколо панувала передсвітанкова тиша.»
Яким чином водій за кермом може почути «передсвітанкову тишу»? Звук мотору не заважатиме?

«Ось появилася асфальтна змія дороги і він вирулив на трасу, якою рушив у напрямку до Івано-Франківська.»

«асфальтна змія дороги» - по-перше, це заяложене кліше, по-друге таке можна побачити лише з пагорбу в степу чи десь у горах, але ж не в лісі «між дерев», в оточенні «стін дерев», з обмеженим видноколом.

«вирулив на трасу»
якщо це була «траса», то невже її не було б чутно на достатній відстані – принаймні настільки, щоб заглушити «передсвітанкову тишу»?

«рушив у напрямку до Івано-Франківська»
Костя мав систему GPS? Чи на трасі, при виїзді з лісу, він побачив дороговказ? Якщо нічого цього не було, то як водій міг знати – повертати ліворуч чи праворуч?

Ігоре, оповідання гарне, але може бути набагато кращим. Радше, не може, а мусить!
Будь ласка, пиши ще.
Успіхів!
Олесь Б : )

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042220830917358 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати