Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про фізіологізм

(Рецензія на твір: Його звуть Міша, автор: Саніна Аня)

Один з уважних критиків Достоєвського, колись зауважив, що вплинуло на його вибір дуже смачного слова "тилиснуть". "Ножичком по горлу тилиснуть"

Критик звернув увагу на те, що вимовляючи це слово, мовець напружує саме м'язи гортані. Тобто ледь не відчуває те лезо на горлянці.

До чого тут цей уривочок, а саме перший діалог. Оскільки я здогадуюсь, що складнощі розуміння виникають в читача саме з ним. Признаюся, я теж зрозумів, про що йдеться з певним запізненням. Тобто гумор занадто англійський, коли слухач з хвилину має розмірковувати, над чим тут сміятися, зате коли до нього доходить, він вже гарантовано під столом.

Але що гарно для анекдота, де читач на регіт вже налаштований, бачить, що анекдот скінчився і починає петрати, над чим тут сміятися, може не спрацювати в оповіданні, де далі йдуть ще два діалоги і часу на роздуми автор читачеві не залишає.

Розжовувати може й не слід, але, НМД, варто полегшити розуміння гумору ситуації, використавши отой фізіологізм. Наприклад, примусити діда не брови хмурити, а гикнути. Ну гикавка на людину напала. Цілком можлива реакція. Мені здається, стане більш зрозумілим.

З повагою,
А.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038885116577148 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати