Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дівоча проза

(Рецензія на твір: Сьоме небо, автор: Aнна)

От якби авторка віднесла своє оповідання саме до такого жанру, то все було б зрозуміло.
Чесно кажучи, спочатку хотіла написати рецензію скоріше негативну, ніж позитивну, бо з точки зору дорослих жінок, і, гадаю, чоловіків будь якого віку, ця історія здається повним абсурдом. Якщо не хотіла, то навіщо пішла? Якщо любить, то чому не хотіла? Любить більше за життя, але не більше - за що? За цноту? За свої дитячі уявлення про правильне-неправильне?
Зрозумійте вірно, я не до розпусти закликаю - можна мати суворі моральні принципи, але тоді не треба ходити по дискотеках, барах, знайомитися там з чоловіками, і йти до них вночі додому. Зрозуміло, що хлопець був спантеличений - він же не знав, що вона йде до нього, аби усю ніч продовжувати блукати тепер вже по його квартирі, тримаючись за руки, і розмовляючи про кохання.
Але - потім я зрозуміла, що це претензії до героїні твору, а не до авторки. А до авторки претензій нема, бо отакий, наївно гімназійний стан душі і розуміння, як, що і коли відбувається, і звідки діти беруться, зображений безпомилково точно. Сама пригадую, як учора....
Неправдиве тільки перше речення: "Відпусти його". Чого його відпускати - він вже давно втік куди подалі...
Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041512012481689 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати