Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Продовження історії 8, автор: Natalka Myshkevych)

Прочитав про потоншені до прозорості лляні чохли для меблів і згадав дві речі. Перша - то картина Серова "Ходоки у Леніна", там крісла саме в таких чохлах (на картині Бродського "Ленін у Смольному" ті самі крісла, чохли, кабінет, Ленін, тільки без ходоків, вже пішли десь грабувати садиби поміщика). А друга - лляний костюм, який я придбав років 20-25 тому на півночі Швеції. Носив його безжально, потім передав молодшому братові, який також його не жалів, далі доля костюма губиться, але його точно ще хтось потім носив, але вже як саме - не відаю. Так от: не витончується лляна тканина ані від носіння, ані від прання з найсильнішими відбілювачами (костюм був білий, тому доводилося відбілювати плями). Ба більше - її не вгризуть і такі гризоти як океанські просолені буревії, саме тому парусина для вітрил - лльна. Час, як відомо, нищить усе, так його проміжок, необхідний для витончення речей, що ведуть такий розміренний та миний спосіб життя як чохли для меблів, мабуть, є неспівставним із тривалістю життя меблів і набагато його перевершує. Гадаю, краще прибрати згадку про потоншення або про льон. Це додасть достовірності тексту, а чохлам - відчутної фактури. Дрібничка, звісно, де тепер ті чохли і той льон, але.
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026684999465942 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати