Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51572
Рецензій:	96016

Наша кнопка

Код:

Рецензії

навести відомість

(Рецензія на твір: Розповідь одного дня... , автор: Анютка Петрів )

Романтична історія про кохання, про людей, про вірність.. Бажання зобразти ідеальні стосунки подобається, хоча здалося, що було трішки банальних моментів. Сама фабула дуже проста, образи суперечливі. Нарешті, багато смислових помилок, зокрема:

"навести відомість про нашого нового працівника" - може краще отримати інформацію, а то виходить "наводити відомість" - як це?

"Наводьте правки". - мабуть справки
"весело бесідував". - може розмовляв

Раптом почула легкий стукіт по той бік дверей. - це міг бути будь-який стукіт по той бік дверей ( наприклад, стукала собі секретарка - горіхи била)

Своїм в'юнким та, водночас, невпевненим голосом - вюнким голосом? До речі чого вона стукала ( якщо вона стукала в двері, а не била горіхи), вона ж могла зателефонувати.

А через півтори хвилини до мене ввійшов якийсь хлопець. Я сиділа та щось писала, навіть не підіймала очі ввис ь - "якийсь хлопчик", як вона дізналась що це хлопець, якщо вона не піднімала очей?

Він стояв та нервово зминав у руках договір на затвердження посади. - так само, вона ж на нього не дивилась!

потягнула руку до пакту. - на увазі мабуть мається відомий пакт Рібентропа -Молотова

Я побачила, що переді мною стояв мій старий добрий приятель. - а що, по голосу вона не могла це зрозуміти, вона ж його кохала, невже по голосу не впізнала?

Я побачила, що переді мною стояв мій старий добрий приятель. Ми не бачилися приблизно п’ять років. Для мене він завше був більше, ніж друг. Але я цього не казала ніколи. Я тільки одного дня надіслала йому листа, в якому все пояснила і розповіла. Він надіслав мені декілька листів, на які я не відповіла. - прості речення, чи не можна їх ускладнити?

А тут така зустріч віку! - вік це категорія психологічна (виходить що це зустріч "возрастов"), може малось на увазі зустріч століття?

У голові літали думки та здогадки. - якіж здогадки?

треба завше крутитися і сидіти на місці. - може не сидіти на місці?

Не знаю. Щось давно вело мене сюди. Та я боявся, бо не знав, як приймуть. Я ж простий хлопець, нічим не кращий за інших. - образ виходить занадто простий, невпевнений хлопець, боїться чогось ( тому і суперечливий, адже він пять років до неї йшов!)

Він вийшов із кабінету досить здивованим, адже я його виставила за двері. - хіба ж вона виставила його за двері? ПРосто сказала до побачення, чи це і значить виставила за двері? ТОді вона неадекватно оцінює своє ставлення до героя.

До побачення.
-До побачення. - Паустовский сказав би, що можна спростити цей діалог. Можна просто сказати, що ми попрощались.

Всі туди гинуть поїхати. - чого гинуть, і не туди, а сюди, вона ж сама у мегаполісі.

лагідними кроками - як це? ( і знову ж таки - боявся, лагідними кроками, не кращий за інших.. - одним словом не герой!)

Можливо, він скаже, що любить, що не може жити без мене. - а він вже ж сказав, що любить, треба повторити?

Отже, повертаючись до сказаного, можна повторити задумка непогана, але ж реалізація...
Анютка, пишіть ще.
З повагою, Олексій Тимошенко.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028850078582764 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати