Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51562
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Проклята , автор: Анютка Петрів )

Анюто, вибачайте, що я вчепилася сьогодні, як рак, у Ваші твори - але вже відкрила Вашу сторінку, читаю і не можу промовчати. Ось, дивіться, у цьому вірші підтверджується те, про що я вам написала в рецензії на прозовий твір. Ви вже дійшли такого крещендо, такі вже ноти взяли, що зірвалися на фальцет. Для красного слівця Ваша лірична героїня (не хочу й думки припустити, що то Ви) відрікається від Бога... Це неприпустимо, будь з якого погляду. Навіть просто з мистецького. Якщо навіть розглядати мистецтво, як гру, то Ви вже виклали на стіл найкозирнішого туза - сильнішого і страшнішого за те, що вже сказане, не буде. А що далі? Життя і творчість ще ж не закінчуються?
А якщо не тільки про літературу, то, може, тільки Кобзарю вдалося сказати: - А до того я не знаю Бога! - так, що це не було богохульством. Але ж Ви не Шевченко, правда?
Обережніше б з такими словами. Кохань у Вашої героїні може бути ще багато, а Бог - один.
Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027399063110352 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати