Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

А мені нагадало Шеклі

(Рецензія на твір: Омелюх., автор: koka cherkaskij)

У нього в одній новелці кілька разів ракурс реальності змінюється - коли головний герой прийняв засіб для мультиків, і ми читаємо опис його глюків, аж наприкінці таки довідуємося ХТО ВІН НАСПРАВДІ.

Я теж із Шевченка, але вчилася на філфаці. Наш гуртожиток ще ближче до Голосіївського парку, ніж ті, що на Ломоносова. Тому я й сама далеко не один раз ходила Голосіївкою вранці, вдень, увечері. Навіть уночі один раз - топитися. Парк упізнала.

Дуже стішив опис катастрофи. Про дефекацію, кажись, усе вже трудящійся Кам.Ю сказав... Тому єдиний момент, який вибивається з картини - це телевізор із футболом.
"- Го-о-о-ол! – закричав Владюша.- Гол !!! Ура, гол ! Гол-гол-гол, гол-гол-гол, нам нє страшен сєрий волк, гол-гол-гол, гол-гол-гол. Всьо, аліс, наші вийшли у фінал ! Трам-тарарам !!!"
Хіба може бути футбол у постапокаліпчичному світі, за стіною, куди закинуло головного героя, і де взагалі "нас оставалось только троє"? Чи, може, це чергова картинка із категорії див. початок рецензії?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.05558705329895 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати