ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12461
Рецензій: 19277

Наша кнопка

Код:



Рецензії

То ми колеги!

(Рецензія на твір: Омелюх., автор: kokacherkaskij Статус: *Маестро*)

© Михайло Карповий Статус: *Командор*, 16-12-2007
Коли я навчався в університеті на фізичному факультеті, то жив у гуртожитку по Ломоносова.

Привіт фізику від радіофізика :))

А от чого нема, того нема. В звичайній школі служив. 132-й.
М.К.

© анонім, 17-12-2007

мене також возили до хатинки Рильського..... :)
Можливо, у цьому вся причина ?
А в якій школі ви служили, колего ?
не на Феофанії, часом ??
К.Ч.

© анонім, 17-12-2007

Таку звичку мав. Вперше я туди потрапив ще школярем, коли нас возили на екскурсію до хатинки Рильского. Це була перша і остання відвідина Голосіївки під час мого шкільного навчання. Зате потім, коли я вже на радіофак поступив, ми туди регулярно ходили з сусідами (себто, фізиками, кібернетиками і мехматянами) випити і покурити різних рослин. Еххх, золотий час.

Наявність Місць Сили авторитетно підтверджую :) Буду чекати на продовження. Наснаги вам, колего.

М.К.

© анонім, 16-12-2007

шановний Коко,
:)
скільки разів просив.....

дякую, шановний колего, що вам сподобалося ;
гадаю, що я не посрамив почесного звання " *фізика " ?
Чи мали і ви також нехорошу звичку прогулювати пари в Голосіївському лісі ?

Ваші запитання спробую роз"яснити у наступній частині.
якшо вистачить наснаги.
К.Ч.

© анонім, 16-12-2007

Соррі, шановний Коко, відчув, знаєте, миттєву радість від усвідомлення того, що ми, хай в зовсім різні часи, але все ж таки навчалися в одному універі, і що наші факультети були зовсім поруч. І, відчувши ону, не втримався від репліки, яка зовсім не має відношення до вашого твору.

А по суті: сподобалось неймовірно. Тепер навіть не можу собі уявити приємнішого початку цієї неділі, ніж прочитання вашого твору. Дякую вам від усього серця.

Мені залишився незрозумілим один момент в кінці. У мене склалося враження, що оці Оля і Владюша під час катаклізмів, що їх спричинила сука Оксана, преспокійно трахалися. Якось це нереально. Звичайні люди під час всіляких армагедонів, гадаю, навіть подрочити не зможуть, а тут цілий статевий акт... Виходить, Оля і Владюша - це не звичайні люди, а якісь надлюди? Якісь боги? Деміурги? Буду вдячний, якщо поясните.

Щиро,

М.К.

© анонім, 16-12-2007

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0105500221252 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif