

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12459
Рецензій:	19274

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Два листи до святого Миколая

(Рецензія на твір: Лист Миколаю, автор: Михайло Карповий Статус: *Командор*)

Присвячується Карповому

Сірого грудневого ранку працівниця одного поштового відділення, сортуючи листи, помітила погано заклеєний конверт без марки. На ньому дитяча рука старанно вивела червоним олівцем «До святого Миколая». Жінка посміхнулась і відкрила лист:

«Дорогий Святий Миколаю!

Мене звати Івась. Ти мене не знаєш, бо ніколи не приходив до мене. Хоч моя мама щороку у твій день кладе мені під подушку шоколадку і каже, що вона - від святого Миколая, а я вдаю, що тішуся, проте знаю, що це – мамина справа. Адже ти приносиш дітям справжні подарунки. Минулого року, наприклад, приніс моему другові Васькові класний велосипед, а Ольці з сусіднього під’їзду – цілий дім для отієї розмальованої дурепи Барбі.

Якби у мене був тато, або у моєї мами була постійна робота, то я б не просив у тебе нічого. Татка у мене ніколи не було. Мама хапається за кожну роботу, але їй не щастить: то забудуть заплатити, то витягнуть гаманець в автобусі. Ми з нею ледь перебиваємось, а родичів, які могли би допомогти, у нас просто немає. Тому я вирішив написати до тебе. Хоч дехто й каже, що тебе немає, але я вірю у те, що ти існуєш.

Миколаю, дуже прошу тебе, принеси мені ковзани і футбольний м’яч. Я так мрію про такі подарунки! Буду тобі дуже-дуже-дуже вдячний!

На звороті листа я обмалював свою ногу, щоб ти не помилився із розміром. І написав адресу з точним індексом.

Чекаю тебе з нетерпінням!!!
Івась».

У жінки було добре серце, були свої діти та онуки , а тому вона розчулилась, аж розплакалась і понесла показати лист своїм співпрацівницям. Милосердні жіночки, які теж мали дітей та онуків, страшенно розчулились і вирішили – попри свої скромні заробітки – зібрати гроші, щоб купити хлопчикові вимріяний подарунок.

Через кілька днів добрі жінки з поштового відділення запакували у посилку новенькі ковзани, любовно обклали їх мандаринами, купленими за залишок грошей, а зверху поклали образок святого Миколая. У цей же день листоноша поставив пакунок під дверима квартири за вказаною адресою, задзвонив і втік.

Вже на другий день на пошту знову прийшов лист до святого Миколая, заадресований знайомою рукою. Жіночки зібралися разом, з сяючими обличчями відкрили його і прочитали:

«Дорогий, коханий, любий святий Миколаю!!!

Я вірив! Я знав, що ти існуєш насправді!

Дякую! Дякую! Дякую! Я такий щасливий! У мене найкращі у світі ковзани!

Щоправда, у посилці не було м’яча, про який я тобі писав. Мабуть його вийняли оті старі мавпи, що працюють на нашій пошті. Адже у них просто на обличчях написано, що вони – злодійки. Але це нічого, бо я страшенно тішуся самими ковзанами.

З нетерпінням чекатиму тебе у наступному році!

Люблячий Івась».

:)
Ах, Дано, нема життя без кулемета!
М.К.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0101811885834 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design