А це вже краще

Шановний Рабіновичу, я трошки підрехтував кінцівку. Я хотів в ній виразити ту думку, що сніг немов би завершує роботу Миколая по очищенню землі. В попередньому варіанті ця думка дійсно звучала не вельми виразно; дякую, що звернули увагу на проблемне місце. Я додав іще одну строфу, і тепер, здається, все як слід.
З повагою,
М.К.

© Михайло Карповий Статус: *Командор*, 12-12-2007

ОК. Щодо хати сформулюю інакше - одновимірність. А щодо узди - згадався російський віршик. Може, знаєте, може - ні.
На виноградніку Шаблі
Два кавалери дам... пленяли
Спочатку вірші їм читали
А потім все ж таки їбли.
Це я до того, що гратися з внутрішнім напруженням читача можна по-різному, а "узди" все-таки не дають. Тому виходить штучно.
Втім, моє діло - сторона. Автору завжди видніше. Тим більше доброму автору.
НПР

© анонім, 10-12-2007

Дякую за відгук, пане Рабіновичу. По порядку відповім на ваші зауваги:

1. "Хату" краще було б обговорювати в вашій рецензії на неї, але раз ви згадали цей вірш тут... Розумієте, моралізаторство - це коли автор напряму каже читачеві, що добре, а що погано, як треба робити, а як не треба. Відсутність такого виховного моменту в "Хаті" відмітила рецензентка, яка написала рецензію на той твір перед вами. І я їй як раз відповів, що моралізаторство - це те, чого я прагнув уникнути. Коли в творі немає моралізаторства, то він дозволяє неоднозначне трактування: одним ліричний герой видається хорошим, іншим він видається поганим, і з самого твору неясно, якої точки зору дотримується автор. От Кока Черкаський, прочитавши "Хату", вирішив, що мій ліричний герой в цілому є позитивним, і в своїй рецензії цілком переконливо обгрунтував свою думку. Як бачите, певна неоднозначність трактування має місце бути, і тому я вважаю "Хату" вдалим віршем, хоча, можливо, і не найкращим своїм твором.

2. Передостання строфа: розумію, про що ви, і подумаю, як виправити.

3. Щодо рими до "поїзди", то так, я вжив слово "узди" свідомо. Але не тому, що боюсь травмувати читачів, яким не подобаються слова "хуй" та "пизда", а для психологічності твору. Лайка -- це свого роду захисна реакція організму на стресову ситауцію. Лайка дозволяє людині вербально вивільнити негативну енергію. А коли людина подавляє своє бажання вилаятись, то вся негативна енергія залишається всередині і призводить до збільшення внутрішнього напруження. В даному випадку я сподівався невживанням очевидної рими "пизди" підсилити внутрішнє напруження читача в кульмінаційному моменті.

© анонім, 10-12-2007