Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Шухляда

(Рецензія на твір: Шафа, автор: Олексій Тимошенко)

Так, найголовніша інтрига цього оповідання залишилася замкеною у шухляді. Инакше кажучи, щось дуже важливе і необхідне в цьому творі опинилося за його межами.
Спершу, скажу, що мені тут сподобалося. Назва влучна й приваблива. Тема цікава й важлива. Сюжет ніби почив закручуватися... Образи ніби почали набувати характерної опуклости...
Аж тут і виринають слабкі місця. По-перше, чому слідчий київського ГПУ Микола Буток має прізвисько Грозний? Жодних підстав для такого прізвиська в оповіданні помічено не було. Мабуть, кожний читач з першого ж рядочка уявив собі, що Микола Буток на прізвьсько Грозний у подальшому розгоротанні твору таки підтвердить це прізвисько... Але ж лагідна тригодинна розмова із запеклим ворогом Батьківщини, що вміло ховається під ягнячою личиною юного поетичного обдарування - це навряд свідчення того, що Буткові дали правильне прізвисько... Або якби ж чоботи були в нього запацьорені не брудом, а скажімо, ковзькими шматочками сірої речовини чи буряковими плямами...

У творі є добрі парості цікавих персонажів, але ж вони не встигають дозріти до кінця оповідання. Хто цей Левітін-Левітов? Яка його роль? Лише як декорація разом з кунштовою шафою? Нмсд, цього замало. Мусило б бути щось більше!

А юнак, український поет - яка його роль у цьому творі? Невже тільки для створення ландшафту? На кшталт, якщо ГПУ київське, то має справу з українською тематикою? Я був певен, аж до кінця твору, що юний поет має бути пов"язаним якимось чином з шафою, євреєм Левітіним і замкненою шухлядою... а може, навіть, і з безіменною дружиною слідчого Бутка!

Мені щиро шкода, що всі ці начебто цікаві сюжетні лінії персонажів урешті-решт не з"єдналися несподіваним чином у фіналі твору! Тобто, наразі закінчення мене дещо розчарувало. Таке закінчення могло б вважатися доречним і сильним, якби йшлося про ... трирічного хлопчика Миколку Бутка, ане слідчого ГПУ. Якби ж то вранці за ним прийшли, бо сусіди викликали міліцію з-за нічних пострілів - побачили б у ліжку розстріляну дружину. Спершу подумали б - ага! це кляті петлюрівські недобитки помстилися товаришу слідчому за свого нікчемного поетішку - аж тоді раптом у шафі надибали б тіло слідчого Миколи Бутка... який мирно спав з наганом у руці...
Попросту, коли йдеться про криваві роки ГПУ, криваві підвали Лукянівки і слідчого ГПУ на прізвисько Грозний - без річищ крови це обійтися ніяк не може! Ось чому я відчув себе дещо ошуканим, уоли прочитав це опоідання. Адже авторові тут обмежуватися миролюбністю злвсім не випадає, коли ми всі знаємо, що в той період загинуло кілька мільйонів людей. За найбезглуздіших і найбрутальніших умов.
Дайош розкриття таємниці шухляди, яка неодмінно повяже усіх персонажів разом!
Друже Олексію, будь ласка пишище!
Щиро,
Олесь Б :)

P.S. Наразі, на мовні й стилістичні вади я не звертав уваги. Але з цим треба ще щільно попрацювати. Згадаю лише на одну неоковирність: Ввалився у квартиру, тихо привітався із дружиною, скинув важкі чоботи, заляпані брудом у передпокої.
1) Чому ввалився, може він був напідпитку? 2) Гаразд, якщо він ввалився, то чому з дружиною привітався тихо? Він її боявся? Чи боявся розбудити сусідів? Хіба ж він не слідчий ГПУ, якому і море по коліно? 3) А чому це чоботи у нього важкі? Невже він не міг роздобути собі гарні й мякенькі, хромові, офіцерські? І, найголовніше, де він їх заляпав брудом - у передпокої?!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040452003479004 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати