Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Апять етот Завґародній бєсчінствуєт !

(Рецензія на твір: Сало, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Отже, маємо черговий витвір творчої фантазії Юрія Камаєва, а. разом із ним – і цікаву дискусію довкола твору. Дозволю собі висловити свою думку, а що доведеться місцями повторити раніше озвучені моменти – то вже вибачайте. Писав свої тези вчора вночі, тож шкода праці :)
Найперше – назва. Який же українець залишиться байдужим до такої назви. Скільки смаку і досвіду поколінь у перших абзацах твору. Скорочувати чи редагувати цю частину ? В жодному разі !
Далі – майже очікувано з’являються червоноармійці на бронепоїзді, але ще раніше спливає «Завгородній». Стоп, де це було ? Чи не в «Банді» ? Точно. Отже. Недовго товаріщам залишилось :)
Так і є, поїзд чомусь зупиняється. Ухнула дубінушка. Але марно. Наварив підступний Завгородній червоного борщику з красноармєйськими вушками. Та ще й бартерним смальцем заправив.
Плюси:
1) майстерно закручений сюжет,
2) повторна з’ява персонажа з іншого твору (дайош цикл !),
3) яскраві типажі (від наратора до товаріща Каца - саме прізвище як характеристика!) і ...
4) наші виграють.

Що залишилось незрозумілим:
1) чому, враховуючи цілковиту відсутність спротиву, нападники відмовились від спроби захопити поїзд ?
2) попри свідчення Горського /з яких склав собі уявлення хіба з відгуків/, скільки ж кілометрів рейок треба намастити смальцем, щоб зупинити стотонну махіну панцерника, який «летить на усіх парах» ? Навіть якщо відсутнє зчеплення – він же на самій інерції пролетить кілька тисяч метрів. Можливо, десь у тексті треба дати підказку, що це сталось на якомусь повороті, перед яким локомотив скинув хід абощо.
3) і врешті, чому сипання піску на рейки не допомогло ?

І ще трохи зауважень:
1) лексика оповідача, як на мене, занадто літературна. Тут би підсипати армійського суржику, натомість прибрати такі слова як «хлоп», «хлопака», «взірець», «узвар»... Ну, і звісно, в уста Єрофєєва вкласти «вєлікій могучій», бо якось аж шкода стає персонажа, котрий балакає нашою :)))
2) Речення «Сало розходиться під гострим, як бритва ножем,»звучить трохи відсторонено від контексту (внутрішній монолог героя). Для виправлення, здається достатньо опустити підмет. Бо до того лише про нього - сало - і йшлося. А згадку про Завгороднього . мо, пересунути трохи далі;
3) «їм неможна попускати» - тут «не можна» окремо;
4) «усі кинулися по місцям» - по місцях;
5) «із голови вагону» - можливо, таки поїзда, бо де у вагона голова ?
6) «...тачанки розтанули у нічному МОРОКУ беззвучно, як примари, наче їх ніколи і не було. ЗАПАЛА ТИША. Навколо у ПАРУЮЧИХ калюжах гарячої ЧЕРВОНОЇ крові валялись трупи, КОРЧИЛИСЯ від болю поранені. Федька лежав із простреленою головою, зарився обличчям у гравій компоєзда Єрофєєв, ДЕР пальцями мерзлу землю поранений...» - здається, тут перебор. Слабко уявляються тиша поблизу поранених, що корчаться від болю і деруть землю. Та й плями крові у мороці не будуть червоні і паруючі, а швидше чорні.

Назагал, дякую за приємність читати такі смаковиті твори. А що нагородив купу зауважень – така дурна натура. Шукаю добра від добра :) Сподіваюсь на розуміння.

З повагою, Т.В’єнц

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039076089859009 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати