|
|
| Авторів: |
753 |
| Творів: |
11428 |
| Рецензій: |
17338 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Згоден. Це якщо "починати описувати як поїзд на повороті починає стишувати хід". А якщо увернути двома словами "поїзд пригальмував" абощо - лаконічність не постраждала б , а зміст виграє
Т.В.
© анонім, 06-12-2007 |
У КамЮ оповідання настільки коротке. що якби він ще почав описувати. як поїзд на повороті починає стишувати хід, то це би навело читача на підозру ( як ото Вінні-Пух почав підозрювати, що бджоли неправильні), що з поїздом мусить щось трапитися. А так спрацьовує фактор несподіванки.
К.Ч.
© анонім, 06-12-2007 |
Хлопці, та я вірю ! Суть моєї зауваги полягає не в тому, що це неможливо, а у тому, що це робиться у місці, де поїзд їде помаленьку. І що на це можна було б натякнути. Бо в тексті поїзд мчить-мчить, а відразу за тим починає смикатись...
Т.В.
© анонім, 28-11-2007 |
Тарасе, смалець - реальний прийом залізничних диверсій наших партизанів. Інші не менш винахідливі методи описано в Горліса-Горського. І усі - без вибухівки взагалі.
Тобто це дійсно працювало, а не вигадка КамЮ.
А.С.
© анонім, 28-11-2007 |
Все вірно. Кожен автор вільний фантазувати, скільки завгодно. Та й стосовно марсіанів - то це ще баба надвоє ворожила - існують вони чи ні. Але суть не в тому.
Тут працюють закони жанру. Якщо автор не визначає свій твір, як фантастичний, а навпаки, як «історичну прозу», і впродовж цілого твору намагається не виходити за рамки природньо-історичних явищ, то дивно виглядав би навіть один недостовірний момент. Це раз.
І навіть в науковій фантастиці Герберт Уелс, описуючи війну з марсіанами, обмежив свою фантазію описом самих марсіан, їхньої невідомої землянам зброї, засобів пересування і ще деякими моментами, які цих же марсіан і стосуються. Земляни воюють з ними гарматами, які стріляють звичайними снарядами, а не атомними бомбами, та броненосцями, які плавають, а не літають в повітрі. Тобто, читач бачить чітке розмежування між фантастикою та дійсністю. Це два.
В оповіданні «Сало» довкола цього сала із смальцем закручується весь сюжет. Тому нмсд бажано, аби подібні на мої запитання у читачів не виникали. Це все.
З повагою, Т.В.
© анонім, 28-11-2007 |
"Чому зупиняється поїзд, якщо рейки смальцем намастити ?" - я над цим навіть не замислювався, не вираховував, скільки для цього потрібно смальцю, скільки км колії намастити.... це все є другорядним. Навіть якщо ви твердо знаєте, що поїзд від намащених смальцем рейок не зупиняється , - дозвольте автору трохи пофантазувати на тему " а що було б, якби зупинявся ? ". Адже , як я вже писав, у художніх творах насамперед найважливішим є розкриття психологічного портрету головних героїв.
Ви читали ж "Війну світів" Герберта Уелса ? Чи не збираєтеся ви заперечити художню цінність цього твору на тій підставі, що нібито марсіанів насправді не існує і не існувало ніколи ?
К.Ч.
© анонім, 28-11-2007 |
І справді - про Рудьковського з Шуфричем я й не подумав :)
Т.В.
© Тарас В'єнц, 27-11-2007 |
Тарасе, дякую за рецензію. Так, це персонаж "Банди", отаман Заболотний, що користується документами вбитого ним Завгороднього. Вдячний за стилістичні зауваги, здається випадково залетіло кілька галицизмів, виправлю.
Диверсія зі смальцем описана у творі чи не єдиного українського бандита-літератора Юрія Горліса-Горського. Дійсно, таке робилося там, де поїзд скидав швидкість - на вході у поворот чи на підйомі. Але я не хотів детально описувати, позаяк у нашого міністра транспорту і без мене халеп вистачає,:).
Поїзд захопити нереально, вистачить кількох чоловік, що встигнуть пробратися всередину, для того, щоб тачанки перетворилися на беззахистні мішені.
Кам.Ю
© анонім, 27-11-2007 |
|
|
|
|
