Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

це здобуток

(Рецензія на твір: Молоді Левиці, автор: Аркадій Квітень)

(як я бачу, ваш доробок триває принаймні з 2013 року?)
"Нецелованые губы капитал недолговечный! "
Эдуард Асадов

"Кагда ти, любой вибірая маршрут, виходіш із дома, уж так я устроєн,
што я за тєбя пачіму-та спакоєн нє больше чім пєрвыє пять мінут."
Теж Асадов.

Зранку офісом ніби прошмигнула (русизм?) чорна кішка. Дівчата мовчки сиділи утнувши (дивно?) очі в монітори (комп’ютерів - чи є інші монітори?) і механічно набирали на клавіатурі (нікому не зрозумілу абракадабру - нікому? не зрозумілу?) , а думками(, - зайва кома) кожна, блукала задвірками (щось русиське, пробачте, здається - пошукав би альтернативу, але ліньки) здорового глузду, в пошуках примарного щастя. Причиною такої меланхолії була поява в офісі нового співробітника.
Наш «старий маразматик», так ми позаочі (окремо) називали свого (зайве слово) шефа, привів до нас, майже за руку, молодого мужчину. (юнака? "мущіну"?)
– Мадами, – він так завжди, з прихованою (від кого, якщо всі знають?) іронією, звертався до нашого невеличкого жіночого «осиного гніздечка» (це теж одно з його «лагідних» висловів) – знайомтесь, це наш новий менеджер по продажам. ("па прадажам"?)
У нас в(у?)сіх, від несподіванки, повідвисали(?) щелепи. Молодий чоловік, у порівнянні з нашим маразматиком, здавався гулівером бездоганно о(в?)дягнутим в темно сірий костюм від «Brioni» (зайві, здається, лапки). На доволі видовженій шиї молодика (про що ви кажете?), з-під коміра білосніжної сорочки, кокетливо (русизм?) визирала, з натяком на його особливість (про що ви кажете?), хусточка веселкового (тобто?) кольору, яка гармонійно підкреслювала гладеньку, майже дівочу (про що ви кажете?), бліду шкіру обличчя. Зеленкуваті (або зелені, або ні) очі цього красеня, що безсоромно (чому та як?) зирили по нашим здивованим обличчям, ховалися в завитках (русізм?) світлого волосся, яке було картинно (шо ви канкрєтно говорите?) скуйовджене на голові (ну звісно не деінде). Тонкі, ніжні, музикальні (яким чином?) пальці з манікюром на нігтях (ніфігасє), здавалося нічого більше не знали, окрім пестощів дівочого тіла. (шоб ви був здоров).
В дівочих душах заграла музика вальсу Мендельсона. (це, тобто, шлюбний вальс, пробачте?)
– Жорез (це його ім"я, пробачте?), – чемно вітався з кожною з нас, цей, беззаперечний секс-символ, манірно цілуючи руку. (Мені гидкий сучасний woke - але те, що ви робите мені здається нестерпним блювотинням...)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04078197479248 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати