Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Жорстокість, автор: Аркадій Квітень)

© Вікторія Штепура, 30-08-2021
Сумна й моторошна історія. Деяким людям і справді притаманна отака безглузда, тупа жорстокість… Гарно написано!
Але, з Вашого дозволу, трохи зауважень.
Оповідання, як мені здалося, наприкінці наче обривається, бракує композиційної завершеності. Певно, це тому, що все починалося з Астрала, а завершується тіткою Ганною, й при цьому Астрал вже участі в подіях не бере. В невеличкій мініатюрі такі моменти дуже помітні. На мою думку, варто б було в завершенні додати бодай одно-два речення саме про Астрала (або песове сприйняття ситуації, або щоб тітка дивилася на нього й шкодувала, що й він не отруївся, чи ще щось). Це дасть змогу «закільцювати» образний і сенсорний ряд оповідання і збалансувати його композиційно.
Також є деякі одруківки або не дуже вдалі вислови.
«собачу зграю очолив кимось викинутий на смітник ще цуценятком, а зараз вирісши…» - граматичне неузгодження, тут, певно, мається на увазі «вирісший». Але «вирісший» - це калька з рос. Певно, найкраще було б якось переформулювати речення, щось на кшталт: «Собачу зграю очолив пес по кличці Астрал. Колись його викинули на смітник ще малим цуценятком, але тепер він виріс…» і так далі. Це дозволить уникнути зайвого ускладнення речення, і легше сприйматиметься при читанні.
«в здоровенного перевертня природної помісі» - надто складно, простіше просто сказати «покруч». І ще – не варто казати «виріс покручем», краще «був покручем» і потім вже «виріс», бо покруч – це незмінний природний стан, ним не можна стати у процесі зростання, як, наприклад, вирости великим, маленьким, кремезним, худим тощо. Покруч – це те, що або є, або немає.
«жахатися вісні» - «жахатися уві сні».
«Взимку, собаки розподіливши поміж собою під’їзди будинків» - коми не на місці: «Взимку собаки, розподіливши поміж собою під’їзди будинків…»
Слово «особливо» часто повторюється, його можна замінити словами «аж надто», «передусім» або іншими.
«Пробігаючи мимо дитячого майданчика її хитнуло ніби сп’янілу» - неузгодження частин речення. Класичний варіант на кшталт «Проїжджаючи повз станцію, у мене злетів капелюх».
«Задні ноги ще інстинктивно ремиґали» - слово «ремиґали» не має значення «смикатися» або «сіпатися» .
«Пальма, розумними очима страждання, виказувала всю свою безмежну любов до людей благаючи спасіння…» - складне й не дуже вдале формулювання про «очі страждання», сенс загалом зрозуміло, але б висловити якось трохи інакше… Може, «страдницькими очима»…
«Тітка Ганна, у вікно кухні з видом на дитячий майданчик, злорадісно зирила на своє смертоносне дійство» - заплутана побудова речення. Ліпше б було «Тітка Ганна зловтішно глипала на своє смертоносне дійство у вікно кухні з видом на дитячий майданчик».
Перепрошую за великий обсяг виправлень. Сподіваюся, що стануть у пригоді. Оповідання гарне, проте граматичні неузгодженості утруднюють сприйняття, і це прикро.
Натхнення і успіхів!
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040612936019897 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати