Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Летунська дефіляда над Москвою

(Рецензія на твір: ПРОТИСТОЯННЯ. ІНША РЕАЛЬНІСТЬ. ПОВІТРЯНІ ЧОРНОРОБИ ВІЙНИ., автор: Ірина Голик)

Альтернативна історія – один із моїх улюблених жанрів, а тут ще й на основі нашої української історії. Тож цей твір зацікавив мене одразу вельми цікавою хронологічною таблицею на початку. Дійсно, українські армії, попри невелику чисельність, мали сильну військову авіацію, як чисельно, так і кадрово, зокрема, кращу ніж у червоній і добровольчій арміях. Однак, успішна на польському фронті, на наддніпрянському театрі бойових дій її роль звелася до нуля через катастрофічний брак пального і літаки використовувалися епізодично для зв’язку і диппошти.. Чи не єдина бойова операція українських військово повітряних сил - успішний авіаудар, що заблокував на станції Вапнярка десяток більшовицьких панцерних потягів.
То ж досить ймовірно, що українська держава активно розвивала б власну авіацію, маючи для цього непогані кадри і технічні можливості, особливо при певній допомозі із зовні. Наприклад, держав Антанти. Є версія, що гетьман Скоропадський вів складну гру з центральними державами на користь Антанти і вступ на Україну 300тис. австро-німецького окупаційного корпусу – блискуча операція по відволіканню ворожих сил із основних театрів бойових дій. Якби ці війська зявилися б десь під Марною, історія Європи змінилася б. Підтвердження цій версії є те, що попри показну німецьку орієнтацію, гетьман завжди мав добрі стосунки з представниками урядів Британії і Франції. (На відміну, скажімо, від свого антагоніста, Симона Петлюри, що активно діяв проти німецьких окупаційних військ, однак, так і не здобув прихильності держав-переможниць).
Ось тут я підійшов до першого пунктику – в жанрі альтернативної історії важливим є віднайти точку біфуркації – момент, коли історія могла піти іншим шляхом. Чому, безперечно, розумний і вмілий, підтримуваний могутніми центральними державами і можливо, Антантою, але вкрай непопулярний серед народу політик втримався на вершині влади? Чому ніде не згадується його одвічний опонент-анагоніст – харизматичний вождь української революції Симон Петлюра?
Можливо, у бою під Мотовилівкою офіцерські дружини генерала Святополка-Мірського не лягли бездарно у чорну ріллю під кулеметам січових стрільців, а сталося навпаки і після поразки Симон Петлюра і ясновельможний гетьман, як мудрі політики пішли на переговори і ясновельможний гетьман скасував універсал про воз’єнання з Росією, оголосив амністію повстанцям, розпустив би українофобський уряд і призначив би натомість головою кабінету Симона Петлюру, який провів би швидку і справедливу земельну реформу, очистив би адміністрацію і армію від антиукраїнського елементу. Україна не скотилася б у прірву цілковито некерованої отаманської анархії, не розпалася на ворожі один одному села і повіти, а окремі виступи були б швидко і успішно придушені, як ото Нестора Махненка. Відповідно, на сильну державу не наважилися б напасти і більшовики. Або ж після однієї-двох дошкульних поразок у прикордонних боях війна б припинилася.
А можливо, усе було інакше – напр., під час підготовки повстання державною вартою були схоплені і згодом розстріляні заколотники – С.Петлюра, полк.Є.Коновалець, ген. В.Тютюнник, ген.Капустяний, полк.Удовиченко та інші авторитетні військові. Хоча у цьому випадку гетьман пішов би у фарватері єдінонєдєлімщиків із свого оточення і не підтриманий населенням швидко розділив би долю інших великоруських лузерів, на кшталт Денікіна, які пустили по вітру багатомільйонні допомоги країн-альянтів.
Але це мої версії, особисто мені у цьому тексті сильно бракує авторської.
Текст дуже насичений військовими бюрократизмами, подекуди нагадує якийсь документ із канцелярії генштабу. Його просто необхідно оживити. Адже усі ці стратегічні напрями, десантні операції, танкові рейди, літаки, гелікоптери – лишень абстракції, за якими криються долі людей, їхні життя, смерті, страждання. Над, потрібно більше зосередитися на людях, напр., летунах Амет-Ханові Султану, Ляховському та козачці Капітоліні. Адже попри те, що вони борються із загарбником, вони живуть – дружать, ворогують, кохаються, ненавидять, п’юь чарку, залицяються до цивільного населення. І це все на тлі циклопічних історичних подій, коли міняється карта світу, зявляються і щезають цілі держави. Будь-ласка, менше заліза і бюрократії, більше людини, більше літератури.
Рейдуючи Вашим текстом, привів кількох військовополонених:

Ухав
Проносилися, неслися
Льонь - кличний відмінок притаманний рос.мові, українською – Льоню.
тріскотню
наводку

Загалом, ідея твору мені дуже сподобалася, однак варто попрацювати над реалізацією, можливо оформити ці вставки із описом загальної військово-політичної ситуації як газетні вирізки чи витяги із якихось документів, що перемежовуються із основною сюжетною лінією.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042749881744385 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати