Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51568
Рецензій:	96015

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Пасадобль Анютки Петрів

(Рецензія на твір: В душі моїй не розпач, не образа, не плач... , автор: Анютка Петрів )

Ще у попередньому творі я зрозуміла особливість викладу думки Анюткою Петрів. Вона формує її у кілька слів, які є одним цілісним реченням, і обігрує їх у творі. Оцим реченням починається кожен настпуний абзац. На це речення нарощуються інші слова, це речення снує стержнем по твору і це речення, врешті, добиває читача...

Оці болісні роздраї авторки чіпають за душу, хапають за полу пальто і не відпускають...

Ці слова народилися у мене від прочитання саме цього твору про Аїда Анюткиної душі:

для Анютки Петрів

Як слізьми ця планета просякла!
Закрутилась, тікає з-під ніг...
Ти ідеш так розгублена й злякла...
Поруч тіні - тікаєш від них...
Та не бійся ти згорблених тіней!
Підійди під ліхтар і закрийся плащем...
Сніг лежить і виблискує іней
Та у серці моїм непрочитаний щем...

Щиро, Оксанка, sevama

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027795076370239 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати