Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Запорожець - переможець! ...завжди ;)

(Рецензія на твір: Переможець, автор: Ігор Скрипник)

© , 05-11-2007
Люблю читати твори Ігоря Скрипника – бо мені вельми подобається його нео-гоголівський гатунок, з характерним чорнушним гумором, характерниками і чортівнею! :) А ще я полюбляю ці твори критикувати й розбирати по гвинтиках -, бо нажаль, для того все ще є потреба.

Отже, не знаю, чи цю історію запозичено з народного фольклору, чи це самобутня авторська вигадка – відчуття воно має автентичне і правильне. Народня байка з гоголівських часів і край! Єдине зауваження щодо сюжетної побудови – трохи незбалансовані початок і кінець. Тобто початок видався мені трохи затягнутим і важкуватим, де автор забагато читачеві прережовує, а кінець навпаки – усе відбулося блискавично швидко, відтак читач мусить забагато додумувати…

А тепер – детальний аналіз кількох шматків і окремих висловів. Як завжди, спершу поглянемо на назву й початкові абзаци. Назва гарна. А от початок…

У першому абзаці, який за класичним каноном цілковито присвячено опису краєвиду (що насправді прикольно!), я відчув певний негатив. Чи автор навмисно волів передати отой негативний присмак?
Найперше слово у найпершому ж реченні: Немилосердно палило сонце.
І далі, знову два негативи: Настирливо стрекотіли коники, а мухи бриніли і не давали косарю спокою.
Тепер, у другому реченні дієслово «витали» не дуже пасує: Над полем витали духмяні пахощі свіжоскошеного жита.
По-перше три значення цього дієслова такі: 1) застаріле, книжне. Перебувати, бути присутнім, жити де-небудь. 2) Літати, ширяти в повітрі. 3) Бути відчутним, незримо присутнім де-небудь. Третє значення нібито і пасувало б, але ж на думку перш спадає друге – відтак і враження, що не пасує. Крім того, особисто в моїй уяві, запах витає, вочевидь на кухні чи над казаном куліша, а от над полем запах радше висить чи робить щось пасивніше, ніж «витати»…
Зіпер кісся об землю – може ліпше «встромив у ґрунт»?
Оглянувся – озирнувся?
Де-не-де виднілися червоні квітки маків і сині очі волошок, а над цим всім буйством життя виспівував свою пісню жайворонок. Невже поодинокі цяточки маків і волошок виглядають аж цілим «буйством життя»? Це, напевне, авторська іронія? Не дуже зрозумів.
виспівував свою пісню жайворонок – намсд, дость буде «виспівував жайворонок» (по-перше, не міг він виспівувати чиєїсь іншої пісні, по-друге, виспівувати пісню – це тавтологія, «мокра вода», особливо з огляду на те, що у наступному реченні зустрічаємо це слово: над полем рознеслася дзвінка пісня Відтак, може б варто подумати над тим, що саме робив жайворонок, наприклад: витьохкував чи вищебечував тощо?
Не вірю в ніякі пересуди – не вірю жодним пересудам
пошлю сватів – засилатиму, надсилатиму, надішлю
Згодом виросли миска з кулешем, пиріжки з квасом. – Дієслово «виростати» описує повільну, поступову дію. Вочевидь миска, пиріжки спочатку пробилися крізь скатертину, випустили, листочки, набубнявілися бруньками тощо… Далі: миска з кулешем – це зрозуміло, а то що таке «пиріжки з квасом» - ні. Може то буди пиріжки з капустою, квасолею, цибулею тощо та глек, глечик, кухоль з квасом?
почав з апетитом наминати страви – слово «апетит» виглядає тут анахронізмом, може б ліпше смаковито, зі смаком тощо?

На початку другого розділу в реченні Село розкинулося біля його підніжжя, займенник може стосуватися ось таких іменників чоловічого роду в попередньому реченні:
1) біля підніжжя Хмельницького?
2) біля підніжжя панського замку?
3) біля підніжжя вершку пагорбу?
4) біля підніжжя пагорбу?

підхопив дівчину за талію – знову анахронізм! Може б ліпше: підхопив дівчину за гнучкий стан абощось?
часу до кінця вечорниць, залишається так мало, а вони все не можуть нагулятися – «вони» це вечорниці?
запхали кляпа в рот – знову анахронізм! Може радше «запхали ганчірку» абощось? До речі, «кляпа» запихають переважно тільки в рот, тому це було зайвим вказувати куди.
Любомир пручався на землі, звивався як змія, намагаючись звільнитись з пут
Оскільки Любомир є героєм позитивним, а змія традиційно негативною, до того ж ще й жіночого роду, то вони якось не дуже пасують. Може б ліпше «вуж»? До того ж, вислів «намагаючись звільнитись з пут» виглядає дещо зайвим.
Із-за брил каміння вискочив вовк – вночі не буде зрозуміло відразу, хто чи що саме вистрибнуло, спершу, мабуть, ми побачимо тільки темну тінь.
миттю народилася купа-мала – ніщо не народжується миттю, а купа-мала взагалі не народжується, тому варто переглянути дієслово
Добре, що ніякий мисливець – жоден мисливець
почав за вами слідкувати – стежити
Поки шукала вас по селу, набігалась, нагукалась, аж поки не здогадалась – забагато «поки» в одному реченні.

Ігорю, дякую за приємне читво. Будь ласка, пиши ще!
Щиро,
Олесь Б :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040112018585205 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати