Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51619
Рецензій: 96041

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Акей! Другий підхід до рецензійної штанги...

(Рецензія на твір: Тисяча сонць, 2. Поширення, автор: black3012)

© козак Голота, 28-08-2020

Рамка + похідні оповідання (здається, поки що 2 - "Пастир" і "Ближні"?)
Від першої особи.

Сюжет рамки (поки що?) відсутній: довга експозиція, що ми мусимо знати про "попередні епізоди", та перелік буденщини - досить марудний, бо від цього нічого не залежить.

Рамка:
Світ, отже, такий.
Дія в Україні.
(Не менше 6 років тому) сталася пандемія "нейровірусу" (Hello, реалістичне злободенне підгрунтя! "Декамерон-XXI"), що перетворила людей на телепатів.
Перетворила всіх - крім ОДНОГО (1 шт.). (Вправний хід).

Телепатичний менінгіт, отже. "Телепатія має обмежений радіус дії". (Як той казав - "because science", бо наука).
"Нейровірус" передається "при зоровому контакті (ну-ну...) людини з людиною".
Отже, звідси - "думки" та чуттєві стани котів, собак і хвилястих папужок лишаються за межами та не читабельні?

Поставлено (статично) вперте (досить важливе, тож?) питання: "За що ж мене так?". Чекаю відповіді наприкінці.

Попередньо, в героя були батьки, дружина та діти ("старша - підліток"). Імена відсутні.
Йому не менше 46 ("Раніше я з острахом відчував, як прискорюється час після 40 років". + min 6 по пандемії).
Фах не вказано. "...я ж пенсіонер" - мабуть, в переносному сенсі.

Героя (досить умовно, як на мене) ізольовано, бо "Я – мегафон на двох ногах, скажена колонка на тисячу ватів, яка втекла з рок-концерту. Я глушу всіх, до кого дотягнуся, а дотягуюся далеко. Телепатів плющить дико, аж до паралічу".

Герой живе на мізерному утриманні держави - на хуторі, щоб якнадійніше відокремити його від телепатів (усіх, тобто).
Попри це, поселення - "на околиці міста" (не найкращий варіант, здається?). Там "10 зблокованих (не вкурив, по ходу...) котеджів" - "З запасом. А ну, як знайдуться ще такі ж?" (Як той казав - "because reason", бо причина).
Хіба що з раптового переляку 10 хатин, чи попиляти гроші, бо інакше - держава так не працює. В Чорнобильську зону його, в бункер, на Говерлу, а решту вирішимо по ходу справи.
Тут "апокаліпсис" - а вони котеджики будують...

В "утримання" та ізоляцію - не вірю. Халтура.
"Скажений мегафон" "плющить дико, аж до паралічу" всвіх довкола" - і мирне "Треба їхати на закупи" в супермаркет? Це як маняка-вбивцю випускати за цигарками. "Хотілося кудись поїхати" - і поїхав. (Ви знущаєтеся з читачів, хіба? Тоді ОК).
Ну да, усі тікають - а потім через 2 тижні знову... Як хто не встиг, то я не винен. (Це у вас держава так функціонує, ще й телИпОтична?..)

"сам пропихаю через сканер, сам вибиваю чек..."
Во! Реалізм нарешті! Жорстокий і невблаганний!
Я днями зайшов у CVS і теж точнісінько так купив 2 банки Tostitos Hot Chunky Salsa. Автомат без касира.
***
"Пастир". Цікаво! Телепатична тиранія! Геноцид! Капітул! Головастики і "стадо". На жаль, "ритуальний ніж" вперше з"являється запізно, деградуючи на McGuffin. Так само запізно поспіхом пояснено, що "інертних" забивають. А могла би бути така висока трагедія, соціальна сокира, дика напруга і любов - любов, батєнька... Я би сльозу зронив, а натомість тільки дратуюся...
За що ж ви зі мною так?
***
"Таврія". Укр. реалії!
Бестер "Людина без обличчя". Метатекст!
"Владімірскій централ". Тю на вас, їй-богу...
***
"Ближні"
Телепату та контролеру мізків дуже просто помітити атомну бомбу. Ви зняли всі перепони, перешкоди, завади - та спростили йому задачу до нуля.
Він навіть, поки не вибухнуло, заїжджає в супермаркет вчасно продуктів набрати, "забіг додому по велику сумку" (!!!) та зомбував собі сусіду "знавця з виживання" (Ви це серйозно хіба?).
Що тоді цікавого?
Мені неймовірно цікаво тут ось це. Він "зламав волю оперативника, примушую його думати за мене", змусив цю "ляльку" відвезти бомбу подалі - і кинув там на смерть. "На прощання паралізую його, щоб напевне. Не переживай, друже, твоя подорож на небеса буде ультрашвидкою". За собою він притягнув таксі, щоб було на чому втекти.
Чому він не взяв оперативника з собою?
Не знаю, що ви для нього напланували далі - я сподіваюся він і сам здохне, як шолудивий пес. (Викликали ви співчуття до персонажа, нічого не скажеш...)
***
У вас ведеться радше не про ТЕЛЕ-патію (читання думок), стільки про ЕМ-патію (містично загострене співчуття). Але це подвоїло би боян, тому...
***
"Це матеріал для роману, ніяк не менше".
Абсолютно.
Може й для циклу.
Але не в цьому вигляді.


  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.039415121078491 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати