Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ЯК Я ПОТРАПИВ ДО СВЯТО–УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ..., автор: Олександр)

У вас фактаж цікавий (до речі ходив один час купатися до 57го корпусу й теж думав - шо то за бомжі там тусуються, а замість тарганів вразила в лаврі кількість і всюдисущість щурів) а вже описи, з хмарками і пташками, як і особисті роздуми у вас нелітературні, малолітературні. Ви мені цим нагадуєте Світлану Алєксієвич - вона теж, поки пише свідчення інших - чудова публіцистка, як тільки починає штовхати власну думку, тут у неї і жидобіндерівці вилазять і 5G вишки з коронавірусом. Тобто настільки мощних закидонів у вас, звісно, немає, але - публіцистика, голе свідчення в цьому тексті куди привабливіші за ваші особистісні речі: у вас з самого початку "Як я потрапив до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври - тема окремого, куди більшого оповідання. Колись, можливо, черга написання дійде й до нього" читаєш перше речення і зрозуміти не можеш - чому це комусь має бути цікавим і що ваше потрапляння в лавру, отак з лоба, робить таким цікавим, аж до окремого і ще більшого оповідання, може далі за текстом є крихта самоіронії? жодної. добре, що не кинув читати, бо далі було цікавіше, але тільки з того моменту, де ви з особистого переходите на свідчення

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038368940353394 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати