Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Про закоханість і любов, автор: Iгор)

В літературі, на відміну від кіно чи театру, від будь-якого мистецтва із візуальною складовою, читач бачить тільки те, на що йому безпосередньо вказує автор. Тому будь-яка оповідь, сама її канва, це передовсім тонкий промінь ліхтарика, яким автор веде читача крізь темряву своєї уяви. У вас цей промінчик дрижить і часто уривається.
Це не зовсім прикладається до першого речення, але воно неточно побудоване - ви мішаєте до купи часові проміжки: такі, як "самотньо жив" тобто довгу протяжну дію, і "під час рідкісних походів.. відпочивав". При чому змішується все через вставку "серед густого лісу", яку невідомо чи віднести до життя самітнього, чи до походів. Таке легко пропустити, тому що, прочитавши пару раз, а тим паче, якщо самі це складали, вже точно знаєте про що саме ідеться, але читач цього не знає і не стане перечитувати кожного разу двічі.
Ліхтарик дрижить там, де лунає питання "я не заваджу?" - одразу після згадки автором юнака, незрозуміло хто саме питання ставить. Також автор пише про камінь, потім чоловік тягнеться за каменем і кидає його в воду - читаєш, розумієш, що це інший камінь, що там, очевидно, більше одного каменя на березі, але в думці все рівно малюється та каменюка, на якій сидить хлопець, чи якийсь інший великий камінь, тому що саме так присвітив ліхтариком автор.
Також є кострубаті вислови на кшталт " Зазвичай тут було безлюдне" і "Але сьогодні, на звичній для подорожнього ділянці.." зазвичай не "було", а "буває" або просто - "зазвичай тут безлюдно". "Було" було би на своєму місці, якби загалом йшлося про події минулі, але ви самі зазначаєте - "сьогодні", а не "тоді", "того дня". Подивіться самі - "Зазвичай тут було безлюдно, але того дня" і " зазвичай тут безлюдно/нікого не буває, але сьогодні.."
В іншій фразі слова "подорожній" і "ділянці" теж семантично чужі загальній канві оповідання, вони начебто і відповідають своєму значенню, але якось з натяжкою - подорожній все ж являється саме подорожнім, а не тим, що подорожує, по відношенню до когось, хто стрічає чи може стріти його на дорозі - ніхто так не розписує це значення, чи принаймні не зводить його саме до таких рамок, але, коли в тексті до цього моменту не окреслено жодного іншого персонажу ( а хлопець ще не з'явився), то ця невідповідність - подорожній за відстутности тих, хто міг його на тій дорозі побачити, стає помітною - зрозуміло, що автор тут має на увазі просто того, хто йде дорогою, але читається воно по-іншому. Те саме з "ділянкою" - формально пройдений шлях можна розбивати на відтинки і на ділянки, але перше більше пасуватиме шкільному уроку математики, інше взагалі наводить на думку про земельні наділи і городні справи - оце і є семантична невідповідність. Можна використати щось набагато нейтральніше, не так забарвлене сторонніми сенсами, типу - тут, на цьому/звичному місці

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042604923248291 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати