Мені не дуже "заходить" приклад дерева, як постання перед неминучістю, просто тому що рослина в такому випадку радше нагадує зв'язану по руках і ногах людину, що не так постає, як просто не має змогу відійти в сторону. Але вбачання самогубства теж здається плодом недодуманости, адже чітко зазначено постання перед НЕМИНУЧИМ. Звичайно неминучим можна назвати і смерть взагалі, тим самим виправдовуючи будь яке самогубство, адже рано чи пізно всі все рівно помремо. Але, якось наче й неважко зрозуміти, що в автора акцент стоїть на постанні, а не неминочості, тобто замість схилитися перед неминучим (тим, чого уникнути несила) людина перед цим свідомо постає. Хоча, так, тут є хиба - адже ідеться, як я розумію, про протиставлення схилитися-постати, а тоді слова "по волі своїй" викривляють сенс посилу - виходить можна постати і не по волі своїй - звичайно і так можна написати, але, бачите, людина в результаті читає те, чого ви туди не вкладали.
Йолки, перечитав ще раз уважно, таки претензія Щепіна релевантна, адже далі є протиставлення постанню: "не пірнути, не злетіти, не втекти", тобто автор сам собі протирічить - виявляється можна було і пірнути і злетіти і втекти – зникає неминучість, що це за неуникність, якщо є варіанти її обійти. Можливо справа просто в використані доконаної дієслів «втекти, пірнути» замість, більш невизначених, таких що припускають можливість неуспіху дії «втікати, пірнати»
Якщо автор слів «І лише людина, єдина зо всих Божих створінь спроможна постати перед Неминучістю по волі своїй" не бачить у цих словах прямого, великого, гострого і неминучого натяку на самогубство - я знімаю перед ним капелюха, низько до землі кланяюся і йду собі далі своєю дорогою............
Я не хочу забігати наперед:) У відповіді на Ваш перший відгук навів аналогію з деревом, котре НЕ МОЖЕ втекти. Ну от, цього не досить, виявляється:(( Добре... Постає перед людською спільнотою неминучий Апокаліпсис. Хтось намагається втекти, куди очі дивляться, хтось тремтить від страху, скутий ним по руках і ногах, інші молять про пощаду, четверті смиренно схиляють голову: вбивайте..., а хтось без страху чинить спротив або просто стрічає смерть з високо піднятою головою. До чого тут самогубство???
Згадка про дерево стоїть окремим абзацем, і дерево до самогубства не має ніякісінького відношення. Або я не так написав, або Ви не так прочитали)
Натяк, і взагалі не натяк, а пряма констатація факту, на самогубство ось: "І лише людина, єдина зо всих Божих створінь спроможна постати перед Неминучістю по волі своїй"
Неминучість це що? Смерть? Що значить постати перед смертю? Можливо Ви помиляєтеся саме в цьому питанні, але "постати перед смертю" - означає ВЖЕ вмерти, а не постати перед випробуваннями, які можуть призвести до смерті (Поки ти живий, ти перед смертю не постанеш ніяк, бо так можна казати, що ми повсякчас стоїмо перед нею, тому що інколи в людей трапляється миттєва смерть з різних причин, досі їм не відомих).
А як називається спроможність постати перед смертю (тобто вмерти) по своїй волі? Самогубство!
Як такого можна не помічати? Тепер дивуюся я)
Радий, що сподобалось. Проте не можу погодитись із першим зауваженням. І заголовок, і вступ жодним чином навіть не натякають на самогубство. Я так здивувався, прочитавши!:))) Бо мова йтиме про інше: про різну людську поведінку перед лицем невідворотної смертельної небезпеки, більше - самої Смерті. Чесно, не зрозумів від чого саме виникла у Вас асоціація з самогубством, коли йдеться про дерево. Уявіть собі лісову пожежу чи лісоруба, що заніс свою сокиру - для дерева це Невідворотність долі. Стоїш і коришся долі, бо втекти тобі не дано. Що стосується людей... Читаймо далі:))
