Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Саботажник, автор: Nina)

О, Ви сміливиця. Маю ідею, мушу писати - а не можу, брак знань і уявлень про той час, те життя зупиняють. Не можу наважитися.
Пан Олександр зауважив про надмірний страх Євдокії, наче невиправданий, він і справді здається надто "ненацьким", але треба згадати, які то були часи, та чим що завгодно могло закінчитися. І фінал виправдав той страх, ту жіночу інтуіції або ж століттями виховане в селян передбачення грізного майбутнього, яке хай інше, але завжди гірше.
Зауважу, що текст лишає по собі подвійне враження. Аж до фіналу він лягає в так би мовити сучасну парадігму, в сенсі ставлення автора до зображуваного та подання історичного контексту буз ідеологічних викривлень. Це враження ще підсилюється, коли з'являється російськомовний персонаж (я би радив повернути йому мову твору, тому що наші були не кращі за тих зайд), потім згадуються утиски та Голод, розтоптані підкованими чобітьми репродукції (це супер)... Аж раптом останнє речення, навіть не все, а його друга частина, повертає на шкільний урок української літератури, її радянського періоду.
Я би уявляв крапку трохи раніше, після "полі". Тоді фінал буде отакий:
"А недописані Василем полотна знайшли свій вічний прихисток на горищі. Там і залишилися, як і його мрія намалювати вільний вітер на безмежному полі".
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037266969680786 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати