Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47420
Рецензій: 92243

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: До хурми і пошуків стилю, автор: Інра Урум)

© Вікторія Т., 18-01-2020
У творі є виразний східний аромат, настрій споглядальності, філософічності. Подобається наскрізний образ хурми, з її «внутрішнім вогнем», який багато що собою уособлює і об’єднує твір у єдине ціле. Подобається також, що між старим чоловіком і дівчиною існує таке глибоке взаєморозуміння і гармонія у сприйнятті світу, що вони ловлять думки одне одного "на льоту". Якісь уривки їхньої розмови зрозумілі (як-от про те, що «ми і є – головне протиріччя світу»), більшість – ні, хоча є відчуття символізму і прихованих глибин. Про щось хотілося б посперечатись (наприклад, щоб демонструвати щось, «відділяючи Бога від сущого», треба самому знаходитись поза межами Бога і сущого, чого смертній людині не дано; хурма, як і людина, відноситься до «сущого», створеного Богом). Втім, відчувається, що дискутувати немає потреби. Твір тече, як ріка, його просто приємно читати.
Щоправда, дивує несподівана витівка дівчини, яка раптом починає передражнювати старого. До цього розмова з її боку велась у шанобливому тоні, як і належить, згідно східних традицій.
Є багато місць, які просто треба довести до ладу: поставити лапки, розділові знаки, почати з нового рядка. Деякі автори навмисне пишуть без параграфів, щоб посилити враження потоку свідомості, але тут написано то так, то інакше, без причини.
На запитання «чи щось написала?» дається відповідь: –Ну ось, сафійЄ тихо зітхнула, опустила недоїдений шматочок...» Через непроставлені розділові знаки і відсутність капіталізації (чи ні?) незрозуміло що таке сафіЄ – назва того, що дівчина написала чи її ім’я? Пізніше розумієш, що сафіЄ – це, мабуть, її ім’я, але чому воно – з маленької літери, так само, як і «зеноН-абá»? Чому останні літери в іменах капіталізовані (на відміну від перших)? Якщо в імені сафіЄ ще можна припустити, що на останню голосну падає наголос, то що означає заголовне «Н» в імені зеноН –аба?
Замість «фінікові» можна було просто написати«фініки».
Чомусь у кінці твору оповідь починає вестися від першої особи, що також незрозуміло. У цьому просто немає потреби. Усе це могла би й далі відчувати і думати сафійЄ, твір би не постраждав, і було би менше незрозумілості.
З повагою, Вікторія

Для мене вступна частина виразно пародійна, тому всерйоз сперечатися тут справді не випадає. Зазначу тільки, що особливих протиріч в ній, як на мене, немає. Певна парадоксальність – так, куди без неї, вона й дає потрібний пафос. Хоча протиріччя теж було б на своєму місці – як провісник того, що зеноН скаже вкінці, адже зрозуміло, що будь-яке писання є справою рук людських, а людина, як він справедливо зауважує, і є головним протиріччям світу.

Стосовно витівки дівчини це звичайна поведінка звичайної умовної онучки, яка знає, що треба сказати, коли старші пригощають, а ще краще знає, що з –абою їй зійде з рук те, що з іншими так просто не минеться. Інша справа, що мені не вдалося передати це так, аби це не викликало питань.

З розділовими знаками й загалом з синтаксисом справді все поки важко, старався бути охайнішим, але у всіх варіантах писаного примудрився прогледіти те тире, що ви наводите – дякую, принаймні одним зайвим тире зараз стане менше.

Ім’я дівчини починається з рядкової, аби максимально збільшити шанси прочитання імені з наголосом на останній склад, щоб воно не скидалося на окличний відмінок, ім’я ж старого так пишеться вже просто для графічної симетрії. До того ж обидва персонажі для мене були виразно позаісторичні, певні віддзеркалення людей справжніх, тому дозволив собі таку вільність з оберненням прописних букв.

«Фініки» замість «фінікові» не підходить тому що сливи саме «фінікові» - з перської хормалю перекладається як фінікова слива.

Останнє ваше зауваження я не зовсім зрозумів – кінець оповіді ведеться від першої особи саме дівчини. В цьому уступі повторюється іншими засобами те, що відбулося у тексті раніше, тому що сафійЄ, згідно поради, ділить (попередній текст) розсікає його вздовж й отримує те саме, але складене наново, по-новому відображене – отримує новий (чи, принаймні, інший) стиль

© Інра Урум, 18-01-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.90774989128113 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …