Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Два до Ков’ярів, автор: Уляна Янко)

© Щєпкін Сергій, 28-01-2019
Що не кажи, а мені таки приємно порушити давню обіцянку, тим більше, що першим це зробили Ви)) Якби Ви вирішили чекати, поки першим це зроблю я, то я би це зробив)) Щоправді питання залишається - це стосується тільки конкурсу? Не думаю, що від цього зміниться наповнення Ваших чи моїх рецензій))
От наприклад, чесна і відверта на Ваш конкурсний твір:
Акурат – можливо через те, що раніше дуже часто зустрічав це слово в творах російських класиків, і тільки їх, воно для мене стало якесь «неприемлемое», неукраїнське якесь, хоча воно, о диво, таки є в словниках, і більше того – майже в усіх. Але майже. Ще одне «але» щодо цього – це слово практично в кожному своєму творі використовує Сергій Вікторович (його зрозуміло – чоловік по всіх усюдах СРСР побував), і більше ніби ніхто, оце тільки у Вас зустрілося. Може якби воно було в прямій мові якогось персонажу, а не від автора… Розумію, що докопався до одного-єдиного слова)) але ж воно найперше в оповіданні, тому… сильно задає тон, чи що… ну добре, проїхали))
«ще недостиглих, та вже напівгнилих бананів» - а так буває – недостиглі і напівгнилі? Я дуже люблю банани і знаю всі їхні стани, і як і всі знаю, що банани зривають недостиглими, навіть зовсім зеленими, везуть до нас, вони по дорозі «дозрівають» і дуже швидко набувають напівгнилого вигляду. Однак «недостиглий і напівгнилий», як одночасна характеристика чогось, виглядає якось… як «високий низькорослий» (а що – найвищий серед низьких), тобто зрозуміти якось по-своєму можна, але для цього потрібно враховувати передісторію (що їх привозять зірваними зеленими). Хоча, якщо врахувати умови зберігання продуктів, які в нас зазвичай бувають саме через людську байдужість, то це дуже дотепний і колький вислів: «ще недостиглих, та вже напівгнилих бананів». Добре, теж можна проїхати))
«поправляли український рамадан» - ??? Надто химерно навіть для мене. Поправляти? Рамадан? Може байрам? Або Рамазан-байрам? Та й тоді – поправляють здоров’я, ніхто ж не каже: «Піду сьогодні поправлю Пасху (чи день народження)».
«свіжак» - не пасує це слово до всіх інших слів оповідання. Надто воно жаргоном віддає, а такого тут не було помітно.
Оце й все, на мою думку, що псує приємне сприйняття твору. Тому що взагалі оповідання нормальне, читається цікаво (і не потрібно казати, що «я не прозаїк, нічого не вмію і не тямлю»), картина наша намальована, знайома)) Різдвяна історія (через «рамадан» теж)) присутня, витає в повітрі ледве вловимим ароматом позавчорашнього олів’є)) От якби ще було вказано, що таки це якісь незримі сили їм допомогли…
За «хруня» дякую – для мене то нове, тепера буду знати, як інколи можна))
Ну і на закінчення, про приємне) – то авторка не про свій характер, в образі «хупавого дівчати», писала ? Не знаю хто як, а я, по тім, що знаю, побачив дещо схожого))
:-) Щєпкін
P.S. Якщо потрібно скопіювати рецензію до Надії, то скажіть, але хто їх там побачить?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027071952819824 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати