Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СКОМОРОХИ. Частина четверта, остання, автор: Володимир Ворона)

В цій частині для мене злились воєдино даний роман і попередня повість. Після першого ж пробілу на лужку неподалік старого світу присів нинішній Володимир Ворона, подивився на Десну й зачаровано повідав їй присвячену пісню. Коротеньку на даному етапі, але від того не менш пристрасну й закохану. Далі думки змістилися нібито до мук Ненаша, але то тільки на перший погляд, бо далі пішло про людину. Про сучасну, яка нічим, крім часу проживання хіба та більшої технологічності, не відрізняється від колишньої. Тож читаєш практично про себе, про свого сусіду, про близьку родичку й далеку мученицю, яку випадково здибав. Такі заправлені роздумами та словами тексти - для мене це все одно, що для ласуна запакований харчами стіл, а для птаха небо. Я, вживу сучасне слівце, навіть трохи російське - "балдею" від даного. Я поглинаю написане і я в ньому літаю. Дехто лає та патрає за подібне в текстах, мовляв, і задовго, й нудно, й пройти важко, бо звик текстами носитися, а не ходити, притуляючи стопу до стопи. А для мене це скарб на дні тонн переритого в його пошуку грунту.
Про викликані думки не буду розводитися, бо для цього треба вечір, зорі, вогнище, ріка чи якийсь лісочок поблизу й море вільного часу.
Зауважень не маю. Не до них, коли просто отримав задоволення.
На цьому й завершую рецензію чи відгук з почуттям радості, що є красне письменство на землі українській.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026607036590576 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати