Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46318
Рецензій: 90456

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: МЕТОД ВІЗУАЛІЗАЦІЇ (нова редакція), автор: Анатолій Азін)

© Щєпкін Сергій, 06-10-2018
Ні від кого ніякої рецензії... то хоч я запитаю - це ж стьоб, так?
З повагою
:-) Щєпкін

Я чому запитав про стьоб - у тексті є багато помилок (накштал - на кшталт, доставати замість діставати та ін., пропущені коми у кількох складнопідрядних реченнях), і саме головне - описаний метод виховання щура-канібала відомий давним-давно, ще із часів справжніх піратів, але ця процедура триває не три доби, а кілька місяців, бо щури не вбивають собі подібних із ненависті, а тільки з голоду, для того, щоб з'їсти, тобто поки не з'їсть вже вбитого і поки не проголодніє кілька днів - наступного вбивати не буде. Про обачливість "старого морського вовка... чемпіона з армрестлінгу" говорити не буду, зате скажу, що в око сильно впадають "нова редакція" на початку розповіді і "витріщені очі", якими зненацька закінчується твір.
Все це і наштовхнуло мене на думку, що це якась насмішка, якесь матеріалістичне і духовне знущання над тим, що пишеш, і над тими, хто читає. А із Вашого пояснення тепер зрозуміло - і з того світу, в якому живете. Не надто активне, не надто агресивне - але знущання, тобто стьоб.
Можливо я помиляюся, але сприйняв саме так. Мабуть тому, що не сприймаю навколишнє як "світ візуалізації", скоріше як світ вільного вибору. От якби щур замість по норах своїх вбивати побіг по вулиці, по приморському містечку всіх людей різати... тобто злочинців... була б інша якась асоціація...
:-) Щєпкін

© Щєпкін Сергій, 07-10-2018

На моє глибоке переконання ми всі живемо у світі візуалізації. Дякую, що звернули увагу на мій твір. З повагою, автор.

© Анатолій Азін, 07-10-2018

І тільки дуже уважний читач осягне основний мотив твору, а саме - на цьому світі всі - щури, будь ти людина чи слбака, адже канібали, хай навіть щури, відомі завдяки поїданню представників саме свого виду. А, значить, і щур той був і собакою, і волочив свої метафізичні тельбухи, і.. ну там він ким тільки не був

© Інра Урум, 07-10-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74991202354431 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …