Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96013

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Банда не банда

(Рецензія на твір: Банда, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Я вже рясно висловлювався в каментах до цього твору, але відчуваю, що мушу зазначити ще кілька речей. По-перше, твір мені сподобався. Назва добра. Розумію, що тут саме поняття банди автор ставить під сумнів і створює ширший контекст, що перегукується з сучасністю – адже хто з них насправді банда? Ідея з командирами протилежних таборів, що виглядають ніби близнюками й мають близький світогляд і почуття – досить цікава тема і втілено її досить непогано. Утім, погоджуюся з порадою Антона Санченка «зациклити» твір – вважаю це дуже слушним прийомом, який зміг би додати «літературності», художньої краси :)

А тепер кілька моїх особистих спостережень. Як завжди, найбільш прискіпливо дивимося на початок твору. Отже:

На дніпровській кручі стояло двоє чоловіків, навіть трохи схожих між собою – обоє стрижені «іжачком», обидва в хакі і перетягнуті портупеями.

По-перше, нмсд, слово «чоловіків» ліпше б або взагалі викинути, або замінити чимось менш нейтральним і більш барвистим, описовим, щоб воно працювало інтенсивніше – двоє молодців, красенів, бійців, вояків тощо. По-друге, згідно з цим описом, вони не «навіть трохи схожі між собою», а навіть дуже схожі!

хакі і – хакі та або хакі й

Втім, різниця була – у одного із них в кобурі був наган.
Ну, це ж різниця не між чоловіками! Нмсд, це речення варто переробити.

Далі, щодо того, як рухався труп на хвилях. Спершу тут описано стан природи й довкілля. Уважно занотовуємо:

Поволі котилися сині дніпровські хвилі і інший берег тонув у сірому серпанку. Ранок був вже по осінньому холодним.

Отже, вочевидь, течія тут не дуже сильна. Сірий серпанок, ранок – отже, вітру не було. Хвилі котилися поволі. До речі, там були саме «хвилі»? Адже без вітру на Дніпрі хвиль не дуже є. Хіба це було десь побіля тодішнього Запоріжжя…

…за мить хвилі понесли мертве тіло, наче бавлячись ним, воно то ховалося під воду, то знову виринало.

Юрію, це речення підводить мене до щасливої думки про те, що ти ніколи не бачив, як насправді труп може плисти по Дніпру. Адже це вже опис буцімто дніпрових порогів, чи гірської річки. На Дніпрі, десь на центральному відтинкові течії, у Середній Наддніпрянщині, важке тіло дорослої людини радше б залишилося прибитим до бережка, або, якщо й поплило б, то повільно разом з хвилями, які, як пригадуємо з цитати вище, котилися поволі – труп не міг їх ані випереджати ані стрибати на повільних хвилях!

хвилі і інший - хвилі й інший

Наступне. Епізод бою з місцевою бандою Грицька Кривого. Спершу, не зовсім зрозумів, для чого тут оцей епізод взагалі? У тексті його можна або зовсім позбутися, або суттєво змінити, щоб він не привертав зайвої уваги і не розпорошував кількість другорядних дійових осіб. Ось цей абзац:

Бій закінчився швидко, за кілька хвилин. Тридцять застрелених і зарубаних бандитів разом з отаманом, два десятка здалося і були замкнуті у старій панській клуні, решта розбіглася. Місцеву банду Грицька Кривого ліквідовано.

За кілька хвилин? Та де! Юрію, не можу повірити, що фронтальною кіннотною атакою проти засідки – проти ворога, який мав кулемета, мав купу часу добряче підготуватися заздалегідь, чудово знається на місцевості й міг миттєво зникнути за плетеними тинами, мазанками чи вуликами у вишневих садочках … Тому ж немісцеві війська ліквідовували «місцеві банди» довгими роками. Аж ніяк не за кілька хвилин!

Насамкінець, ось цей епізод у фіналі мене теж трохи спантеличив:

Пружний жовтий струмінь бив об стіну, лишаючи на ній темний вологий слід. Яскраві зорі хиталися і двоїлися на чорному нічному небі.

Це відбувалося вночі? Друже, в такому разі раджу провести експеримент. :) Дочекайся ночі, вийди надвір – щоб зорі були на чорному небі, а партизанів щоб не було - тоді подивися на колір «пружного струменю». Я чомусь певен, що він буде кольору неба, тобто досить чорним, але ніяк не жовтим. У тексті нічого не згадується про місяць. Якщо б на чорному небі був повень, тоді можна було б розрізнити на стіні «темний вологий слід», а без місяця – навіть і цього навряд чи побачиш, особливо після такої кількости сивухи, яку перед цим спожив був Завгородній…

Як завжди, всі ці зауваги - НМСД і тільки.
Друже, будь ласка, пиши ще!

Олесь Б :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029928922653198 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати