Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Наскрізні персонажі чи тезки?

(Рецензія на твір: Дика Ганна , автор: Владислав Івченко)

Твори, в яких героями є Чет та Ягнятко, різняться за часом і містом дії, за жанром. Але в усіх оповіданнях Чет має ті ж самі привабливі риси характеру - мужність, щирість почуттів. Головна складова його образу - всепоглинаюча закоханість у Ягнятко. Образ Ягнятка теж до останнього оповідання можна було вважати наскрізним. Ті ж самі портретні риси, жіночість, ніжність... Звідки ж взялася Дика Ганна в цьому творі? Може, автор розачарувався у жіночому образі, який сам створив? Метаморфоза з Ягнятком, перетворення її у Дику Ганну, НМД, немотивована. Не розумію, чому жінка, яка втратила все - коханого, дитину, свій світ, перетворюється на ватажка найлютіших ворогів. Нагадує чимось Ольгу Зотову з Гадюки О.Толстого, але там автор мусив вигадати мотивацію, аби було у дусі червоних побратимів-письменників. Зараз потреби в таких вигадках немає. Не вірю, аби жінка зі світлим минулим, з освітою, з релегійним вихованням, яка мислила і кохала, могла зненацька перетворитися на якусь жінку-вамп, на монстра. Чому? Ось питання, на яке автор, попри всю свою майстерність і незаперечну талановитість, не дає відповіді. Твір залишає глибоке, але гнітюче враження.
Тому я продовжую симпатизувати Ягняткові з інших творів, особливо з Кіноісторіїї № 12.
Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042698860168457 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати