Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Протистояння язичництва і християнства

(Рецензія на твір: nemo, автор: werwolf)

© Ігор Скрипник, 24-09-2007
Оповідання загалом непогане, хороший стиль.
Справді запровадження християнства на Русі проходило зовсім не миролюбно, з численними жертвами з обох сторін і тривало дуже довго. У літературі вже були спроби висвітлити цю вагому історичну подію, тож ви не перші.

Однак, у мене є зауваження.

1) незнання Ярозіра про хрещення Володимира у Корсуні. Не віриться, що верховний жрець Перуна (який у пантеоні слов’янських богів стояв на той час найвище) не знав про цю подію. Якщо легенда про вибір віри може й не має реального підґрунтя, але все ж акт такої державної ваги не робиться без підготовки – до нього готувалися заздалегідь і про це мала знати, по-суті друга людина після князя в Київській Русі.

2) те, як легко Ярозір покинув князівський бенкет. На мою думку, він міг живим вибратися з нього, лише прорвавшись із боєм. Ну скажіть мені, чи може тверезомисляча людина, якою був князь Володимир, так спокійно відпустити свого головного опонента у майбутній боротьбі із язичниками. Адже не виникало сумнівів, що він очолить, опозицію, спротив, повстання. Та ніколи! Життєвий шлях Ярозіра мав перерватися тут же.

3) „Найманців було по двадцятеро на кожного захисника Перуна.” - явне перебільшення і прикрашення. Автор явно симпатизує перуничам. Якщо вони претендували на охорону князя і це була своєрідна школа, то їх мабуть мало бути не менше 50 чоловік. Візьмемо за основу цю цифру, бо менше не могло бути, а було вочевидь ще більше. Їм виходить протистояли нормани у кількості 1000 чоловік. Хочу зазначити, що в ті часи, в середньому князівська дружина налічувала від кількох сотень (у дрібніших князів) до кількох тисяч (у київських князів). Причому нормани складали від 1/6 до 1/13 частини. Тому тисяча норманів, сконцентрованих у одному місці, навіть після корсунського походу, аж надто велика цифра. Крім того, нормани в той час вважалися чи не найкращими воїнами у Європі, тож вони мали зімнуть перуничів у лічені хвилини.

4) кінь відкине копита :) не за два дні безперервної їзди, а значно швидше.

5) звертання „Пане”. Я не є філолог і не знаю достеменно коли появилося слово „пан” на теренах України. Але мені здається, що його в часи Київської Русі не було, а з’явилося воно десь у 14-15 ст., після того як опинилася у складі Польщі та Великого князівства Литовського. Тим більше, якщо Ярозір так відстоює рівність, то якщо він нормально сприймає звертання пан, значить розуміє своїх учнів як слуг і рабів. Неув’язка. Краще, щоб до нього зверталися „Учителю” або може „Болярине”.

Такі-от мої міркування.

Щиро І.С.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035891056060791 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати