Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ви просилися

(Рецензія на твір: - , автор: Микита К.)

Кажуть: десять разів збрешеш одне й те саме – і воно стане для тебе правдою. Даю свідоцтво – так воно і є!

Ви дуже хотіли, щоб хтось «дав приклади» негараздів у Вашому тексті. Що ж, спробую взяти на себе цей сміливий труд і дещо аргументувати (маю час, маю бажання)):

перший абзац дійсно все визначає. Але в ньому є спотикач: «Як часто наша уява спотворює спогади з далекого минулого? Надто, якщо лише нам про них відомо?» Кому ще може бути відомо про МОЇ СПОГАДИ? Може – «лише мені відомо про якусь ситуацію»? Якщо я ділюся спогадами, я розповідаю якусь ситуацію, і у мого слухача про цю ситуацію будуть вже СВОЇ спогади, а не мої. Отже друге речення мало би містити слово «ситуації» чи один із його синонімів, а не опиратися на слово «спогади»;

«підвладне уяві» - уява не влада, і навіть з профантастичної точки зору слова «Усе в цьому світі підвладне уяві» відроджує пороги на Дніпрі, коли ще водосховищ не було. Варто замінити вираз «підвладне уяві» на «залежне від уяви», бо «підвладне уяві» звучить так само, як «усе в цьому світі покірне уяві», а це ду́же суперечливе твердження;

«тієї миті» - у реченні «Мені вже не згадати тієї миті» я би вибрав слово «тої», бо вираз «тієї миті» більш розповсюджений і несе у більшості випадків такі акценти, яких немає у цьому реченні;

«Ті болісні дні в передсмертній агонії розуму, що спричинила одна-єдина подія…» - слово «що» необхідно замінити на «які» або «яку» в залежності від того, що автор має на увазі: дні чи агонію. А так «що» якесь безприв’язне;

сніжинка = порошинка – мені це сподобалося;

«так глибоко чіпляють» - є багато слів, якими можна показати глибину, але це не слово «чіпляють». Наче навмисно автор замінив слово «зачіпають» на «чіпляють»;

про коми говорити нічого не буду – авторське право, хоча в контексті речень «У тридцять років Шемвер утратив ногу, тому його хода завжди супроводжувалася стукотом дерев’яного протеза. А ще зовсім недавно, коли він перебував у плаваннях, його дружину стратили за безбожність.» після слів «А ще» кому просто необхідно ставити. І який це такий старезний протез, зовсім як у мультиках, може це у позапозаминулому столітті було, коли ще не придумали на протези взуття прилагоджувати?

«після перших проведених днів у будинку я не лишався у захваті» - або «не лишИвся», або «після КОЖНОГО дня … не лишався». Переплутали доконане і недоконане, однину і множину (знов таке враження, що навмисно, ніби знущаєтеся, навіть у нас, слава Богу минувшій малоросії, так не говорять, принаймні я жодного разу так не чув і не бачив);

«На ділянці будинку я знайшов невеликі дерев’яні паркани й альтанки» - «ділянка будинку» - це ділянка будинку, тобто «Частина поверхні, площі чого-небудь». Потрібно сказати «на ділянці біля будинку»;

«З-під застругів ми витягли синє тіло хлопчика» - застругами називають замети, що більші за хлопчика, тобто не можна витягнути хлопчика з-під декількох застругів, тільки з одного. Чи Ви мали на увазі міні-заструги?

«Ми огляділи місце знахідки й дійшли висновку, що тіло ховалося на глибині кількох метрів у ямі, проте сильні вітри, що кілька днів дмухали уздовж гір, змістили майже метровий шар снігу на захід. У ямі я спостеріг ще дещо» - і тіло ховалося, і спостеріг у ямі, і напилки летіли ключами – одні на захід, а інші з руків’ями;

«Тоді, з-поміж сонми інших, я помітив у кутку того хлопця…» - слово «сонм» в даному випадку звучить вульгарно (якщо хлопців там не було хоча б кілька сотень), порівняйте: СОНМ, у, чол.. книжн. Велика група, зібрання кого-, чого-небудь. В «Енеїді» Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів (Радянське літературознавство, 5, 1964, 121);
// Велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. Сонми шар скотилися, тисячею гармат ударив грім, блискавиця весь світ осліпила (Гнат Хоткевич, II, 1966, 221); Біля електричних ліхтарів збирались сонми нічних метеликів та комах (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 100);

«Пізніше гувернантку спіймали у відног» - біля відног!!! – ось Вам і відвертий росіянізм.

Кінець оповідання такий, що якщо автору потрібно було, щоб читачі нічого не зрозуміли, то йому це вдалося. Принаймні я не зрозумів, де вигадка, де дійсність, і де саме ЛГ починає їх плутати. За це – респект.

Прошу вибачення, якщо чогось не помітив або виклав щось надто суб’єктивно, але з Вас могорич (як мінімум))
Я не працюю редактором, так, любитель…
:-) Щєпкін, критикан

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041629076004028 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати