Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Подавати надії вічно (Синдром провінційної богеми)

(Рецензія на твір: Євангеліє від Стефана Полєка, автор: В’ячеслав Митрога)

Пошуки за текстом особистісних комплексів і вад автора лишається прерогативою людей недалеких і сприймаючих текст надто зверхньо і догматично. Одразу скажу, я не з тих. Але! Інша річ, коли справа йде не про літературні артефакти, що створені як результат дійсної творчої потреби, а про насильно вимучений стилістично- і ідейно-стерильний «роман» на три вордівських сторінки. Самоствердження у середовищі провінційної смолоскипівсько-ірпінської калюжі у даному випадку коштувало авторові кількох абстинентно-голодних тижнів (якщо не місяців) тицяння одним пальцем по клавіатурі – адже навіть двадцяти п*яти років життя йому не вистачило, щоб остаточно признатися собі у власній посередності. Боягузтво бути чесним перед самим собою не дозволяє митцеві (у даному випадку – із всіма можливими негативними конотаціями) ані заробляти гроші на власний побут (куди там – ми вищі за це!), ані зрозуміти огидність оточення у вигляді легкодоступних сільських потвор дівчачої статі, котрі, власне, і створюють основну «таргет груп» всієї цієї коробчуківсько-горобчуківської верлібрової макулатури. Хоча – треба віддати авторові належне: відсутність звички відповідати за зроблене - перш за все, маю на увазі так звану літературну діяльність, – зберегла здатність до широких жестів, насамперед у позиціонуванні себе-коханого у якості… перекладача і сценариста! Славік, не сміши мої капці – якщо це самоіронія, то якась незрозуміла. Широкий жест в реалі, як, зрештою, і будь-яка модель поведінки є нічим перед результатом творчої інтенції, котра – повторюю – у твоєму випадкові надто непомітна. Твої твори – це одні з численних інтелектуально-безсилих занудств, про котрі неможна сказати ані поганого, ані хорошого, а це вже – зрозумій – діагноз, але діагноз скоріше радісний, аніж тяжкий, бо його носієм є переважна більшість. Мені байдуже, чи буде в українському Інтернеті на один літературний овоч більше або менше, просто вже для когось настав час поміркувати здраво.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039574146270752 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати