Навіть якби ти була
Простим американським хлопцем
На ім'я Джон Доу
І ставши волонтером
Збройних сил
Несла демократію в джунглі
Я б виявися в'єтнамським партизаном
Зі шкірою
Кольору
Гнилих апельсинів
І спрямувавши на тебе свій
Автомат Калашник...
У моєї сусідки під ліжком сховано ляльку вуду.
Вона думає, я не знаю – а я знаю…
Серед ночі вертає з міста, пів-дому будить.
Прослизає до спальні – звичайно ж, лягає скраю.
Простирадла шовкові нахабно до тіла липнуть,
і від того вона сьогодні така с...
Вечоріло… Сонце давно сховалось за ближчу хату. Ще трохи і зачне сутеніти. Треба було не гаючись приступати до справи, бо скоро з хати вийде хазяйка і почне поратись біля птиці. Він ще раз уважно глипнув на сусідське подвір’я - нікого. Пора! Оминув про...
Наш мир жесток и прекрасен одновременно. Жизнь идет, не останавливаясь и не жалея никого. Печаль, радость, боль, расставание, тоска, смех ребёнка, поцелуй…ради этого и живем…...
Коло води віяв вітер і я милувався шедевральним волоссям моєї пристрасті. Якщо Швеція – це країна білявок, то Україна – це країна фарбованих білявок і не тільки. Як дівчатам, так і хлопцям властивий термін “підсісти на пергідроль”, адже пергідроль діє згу...
Видавати літературні часописи та альманахи – така ж базова потреба будь-якого графомана, як строчити ямби хореєм, чи вальтескоттівські романи про сотника Костомару й гетьмана Брюховецького. Пушкін не тільки писав «Онєгіна» спеціально винайденою для такого...
Іноді жвавість аж зашкалювала. Бо пристойного графомана хлібом не годуй, а дай з кимось полаятися, і деяких з них можна показувати в цирку, як унікумів, що примудрилися високохудожньо поскандалити на всі...
Літера 2.0
Кажуть, скільки мов знаєш, стільки раз ти людина. Не скажу, що всі ці люди мені подобаються. Локальним наслідком з цього правила є також те, що скільки знаєш мов – стільки й інтернетів маєш.
Український сегмент мережі, я зараз не про домен...
Вічність зими добігатиме кутика вісімки.
Поналітає вороння в сад… чорне-чорне.
Це не кінець неможливої нашої місії –
просто світанок прикуп до себе горне.
Гілля вербове у вікна злостиво шкрябає.
Час забиратися звідси, сушити весла…
Вже як зв’язався ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design