Дибала до вокзалу. Ні, не їхати. Куди їй, такій старенькій. Та й ні до кого. Це кілька років тому, коли вдома було залишатися несила, вона сідала на першу ліпшу електричку і їхала куди та повезе – байдуже куди. Холодної пори у вагонах тепліше, ніж н...

- Ось, - я кинув перед Георгіною Георгіївною рукопис на стіл, - твій «Геній на прив’язі».
- Мені приємно, що мене слухаються, - усміхнулася Георгіна Георгіївна. – І про що ми тут написали?
Розкрила рукопис десь на останніх сторінках, заходилася читати в...

Підходжу до переповненої пасажирами зупинки і дивлюся в спину автобусу. До наступного щонайменше півгодини. Не маю жодного бажання тупцювати тут у компанії молодиків, від цигаркового диму яких навколо вже все сіре. Терпкий туман, повільно тебе огортаючи, ...

Текст видалено автором твору...

Серед ночі мене розбудив стук у вікно. Я поволі й обережно підійшов до нього, виглянув надвір. За вікном бовваніла волохата постать Данила.
- Юначе, - стогнало за вікном, - щось робіть, юначе.
Я вийшов на ґанок.
- Що ви хочете? - перепитав невдоволено....

               Рудий

         Ці двоє  з великою коробкою в руках  з'явилися на «Птичці» незадовго до закриття. Один - високий, рудуватий у плащі болотного кольору, інший – присадкуватий, краснопикий, в плямистому камуфляжі. Всім своїм виглядом мужики...

Осінь, як завжди, застала зненацька. Полоснула холодним дощем, примусила згадати заклопотаного творчістю міського жителя про дачну ділянку в далекій Тептіївці, де кисне і гниє в мокрій землі забур’янена, понівечена колорадським жуком, але все-таки яка не ...

Текст видалено автором твору...

Отримавши гонорар за свій останній роман, я нарешті змушений був підступитися до реалізації найзаповітнішої мрії – обзавестися дачею. Будувати нову не мав змоги – бо це, розумієш, клопоти, турботи, а тут творчість і таке інше; ну, одним словом, зайві житт...

Відступаючи, приголомшено дивлюся на те, що ще кілька хвилин тому було ноутбуком друга мого друга. Коли у дитинстві мати кричала: «Ти безрукий!», я ображався. А тепер підозрюю, що вона таки мала рацію.
Очі товариша мого знайомого стають червоними. Бідол...