|
// Проза
// Оповідання |
Микита Короватенко почувався хазяїном.
З роботи приверне, чобіт не обітре, не помиє, суне в хату.
- Хоч би чоботи обчистив, - зрідка тихо обізветься, бувало, Настя, дружина.
- А ти нащо? – гаркне Микита. – Сидиш дома, то в гріх не впадеш, помиєш і чоб... |
Статистика твору:
слів - 757;
рецензій - 6.
|
Читати
далі... |
© Михайло Нечитайло,
10-09-2015
|
|
|